Чи може "єдинник" включати до ПК автомобіль, який використовуватиметься у госпдіяльності

Згідно з ч. «а» та «б» п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, необоротних активів. При цьому податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.

При цьому, підставою для нарахування податкового кредиту є складена та зареєстрована продавцем податкова накладна на постачання таких товарів/послуг/необоротних активів (п. 201.10 ПКУ).

Податківці у інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», у категорії 101.13, вважають, що оскільки за ЦКУ суб’єктами права власності є юридичні та фізичні особи, то власником такого автомобіля є просто фізособа, а не підприємець. І виходячи з цього, суб’єкт господарювання за п. 198.5 ПКУ повинен нарахувати податкові зобов’язанні, оскільки такі активи призначаються для використання не у господарській діяльності.

Однак, право власності на автомобіль виникає саме у фізособи, а не у підприємця – платника ПДВ, тож  на підприємця податкова накладна не виписується і податковий кредит не виникає. 

Відповідно до цього, можна зробити висновок, що податківці будуть наполягати на нарахуванні податкових зобов’язань при придбанні товарів/послуг на утримання такого автомобіля.

Варто зважати на ч. 1 ст. 320 ЦКУ, в якій зазначається, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Отже, на нашу думку, податковий кредит щодо витрат на утримання такого автомобіля підприємець може включати до податкового кредиту та не нараховувати податкові зобов’язання, однак підприємець повинен підготовитись до обґрунтування таких витрат (шляхові листи, акти списання, ТТН та інші первинні документи).