Повернення фінансової допомоги майном: оподаткування ПДВ та податком на прибуток

Відповідно до ст. 601 ЦКУ, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому, постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

ПДВ

Згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України. При цьому база оподаткування визначається виходячи з договірної ціни але не менше ціни придбання таких товарів (або звичайних цін у випадку самостійного виготовлення таких товарів) або балансової вартості необоротних активів.

Договірною вартістю в даному випадку буде сума фінансової допомоги, що погашається таким майном. При цьому, підприємство складає акт взаємозаліку в якому зазначається зарахування зустрічних вимог і акт приймання-передачі майна певною вартістю. 

На дату такої передачі підприємство боржник складає податкову накладну і нараховує податкові зобов’язання з ПДВ відповідно зазначеного вище правила. 

Для підприємства позикодавця така податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Прибуток

Оскільки передача майна розглядається як постачання, відповідно вартість його передачі (сума заборгованості, яка погашається таким майном) буде віднесена до доходу такого боржника. 

Витрати боржника відповідно будуть формуватись в залежності від того, як таке майно обліковувалось у нього на балансі. Так, якщо майно обліковувалось як товар, то до витрат потрапить вартість його придбання та інші витрати, що пов’язані з його відвантаженням. Якщо майно обліковувалось як об’єкт основних засобів, то витратами буде балансова вартість такого майна та відповідно витрати на його відвантаження відповідно до норм ст. 138 ПКУ.

Згідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Податкові різниці, не визначаються підприємствами, які мають річний дохід менше 20 млн грн та прийняли рішення про незастосування коригувань відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Податкові різниці виникнуть лише при обліку такого майна як основний засіб.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування:

• збільшиться на залишкову вартість майна, що розрахована за П(С)БО або МСФЗ;
• зменшиться на залишкову вартість майна, що розрахована за правилами ПКУ (п. 138.3 ПКУ).