• Посилання скопійовано

Будівництво нерухомості за кошти благодійної організації: як оподаткувати?

Підприємство планує будівництво нерухомості для бенефіціара, який буде використовувати цю нерухомість у сфері оздоровлення. Будівництво фінансуватиметься благодійною організацією. Як оподаткувати таке будівництво?

Запитання: 

Підприємство (загальна система оподаткування та платник ПДВ) має отримати від благодійної організації благодійну допомогу у вигляді грошових коштів з метою будівництва об’єктів нерухомості. Об’єкти будуть безоплатно передані державному підприємству (загальна система оподаткування, платник ПДВ) як благодійна допомога, згідно з ч.2. п.1. ст.1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Державне підприємство приймає об’єкт благодійництва та зобов’язується використати у сфері оздоровлення. Як в цьому випадку буде нараховуватися: 

1) Податок на прибуток та ПДВ щодо операції з отримання підприємством грошових коштів в якості благодійної допомоги?

2) Податок на прибуток та ПДВ щодо операції з надання підприємством державному підприємству благодійної допомоги у вигляді безоплатного виконання підрядних робіт за їх місцезнаходженням, за рахунок отриманих від благодійницької організації коштів, без отримання прибутку?

 

Відповідь:

Загальні моменти

По-перше, слід чітко визначитися з питанням, чи підпадає виконання таких підрядних робіт під дію Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Якщо збудований об’єкт буде використовуватись у сфері оздоровлення, то ця мета підпадає під визначення сфери благодійної діяльності "охорона здоров’я" - пп. 2 ч. 2 ст. 3 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Згідно з пп. 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення, визначених цим Законом, цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

За пп. 1 ч. 1 ст. 1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" бенефіціар - це набувач благодійної допомоги (фізособа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юрособи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом. Отже, бенефіціаром благодійної допомоги безпосередньо  від суб’єкта господарювання може бути лише фізособа, неприбуткова організація або територіальна громада. Юрособи можуть отримувати благодійну допомогу лише від благодійних організацій.

Отже, операція, що описана у запитанні, не підпадає під всі умови благодійної діяльності, тож підприємство, що будує об’єкт, не є благодійником та оподатковує цю операцію на загальних підставах.

Щоб уникнути необхідності оподаткування, можна розглянути варіант укладання договору щодо будівництва об’єкту з благодійною організацією, яка в свою чергу може передати збудований об’єкт бенефіціару. Але це вже буде інша схема роботи. Розглянемо оподаткування будівництва за умовами, що описані у запитанні.

 

Оподаткування ПДВ

Операція отримання цільових грошових коштів від благодійної організації не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

 

Щодо постачання будівельних робіт.

Від ПДВ звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації -  пп. 197.1.15 ПКУ. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

В даному випадку, безоплатне постачання будівельних робіт здійснюється не на адресу благодійної організації, а на адресу безпосереднього набувача допомоги – суб’єкта господарювання – державного підприємства, яке має на меті використовувати збудований об’єкт за призначенням. На нашу думку, таке постачання не підпадає під дію пп. 197.1.15 ПКУ, оскільки набувачем є особа, яка не відповідає визначенню бенефіціара відповідно до Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Отже, постачання будівельних робіт оподатковується ПДВ на загальних підставах. При цьому базою оподаткування буде договірна вартість збудованого об’єкта – абз. 1 п. 188.1 ПКУ. Якщо об’єкт передається безкоштовно, то договірна вартість дорівнює нулю. Але згідно з нормами абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених послуг не може бути нижчою від  звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. 

Зважаючи на це, підприємство- забудовник може розглянути варіанти передання результатів будівельних робіт (за звичайними цінами) або передання готового збудованого об’єкта як необоротного активу (за його балансовою вартістю). Податковий кредит з ПДВ щодо придбаних товарів, робіт, послуг визнається на загальних підставах.

 

Бухоблік 

Отримані кошти від благодійної організації для виконання будівельних робіт є цільовим фінансуванням.

Відповідно до Інструкції №291 для обліку коштів цільового фінансування передбачено рахунок 48 "Цільове фінансування і цільове надходження". За Кт цього рахунку відображаються надходження коштів цільового призначення для фінансування певних цілей, за Дт — використані суми за відповідними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Рахунок 48 має субрахунки, з яких для даної операції слід обрати субрахунок 484 "Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень". На ньому ведеться облік надходження та використання інших коштів цільового фінансування і цільових надходжень.

Кореспонденція рахунків (субрахунків) при здійсненні операцій з цільовим фінансуванням для будівництва нерухомості може бути такою, яка показана в таблиці. Схема бухгалтерських записів складена з урахуванням того, що бенефіціару передаються виконані будівельні роботи, а не готовий об’єкт нерухомості.

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Отримано на поточний рахунок цільове фінансування від благодійної організації

311

484

Здійснено витрати на будівництво за рахунок цільового фінансування

949

20, 22, 631, 661, 651

Відображено податковий кредит з ПДВ при здійсненні витрат на будівництво

641/ПДВ

631

Відображено суму використаного цільового фінансування за звітний період – в сумі, що списана на субрахунок 949

484

719

Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при переданні результатів робіт бенефіціару

949

641/ПДВ

Отримане цільове фінансування визначається доходом протягом тих періодів, у яких було понесено витрати, пов'язані з використанням умов такого фінансування – п. 17 П(С)БО 15.

 

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(с)БО або МСФЗ, на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток за останній річний звітний період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років). Якщо річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) у подальшому річному періоді перевищив 20 млн грн, то з такого періоду платник податку на прибуток зобов’язаний коригувати фінрезультат до оподаткування на податкові різниці.

Будь-які коригування фінрезультату, пов’язані з отриманням та використанням коштів цільового фінансування, ПКУ не передбачено. Як видно зі схеми бухгалтерських записів, дохід (Кт 719)  та витрати (Дт 949) визнаються у звітному періоді в однаковій сумі, тож отримання та використання коштів цільового фінансвування на оподаткування податком на прибуток не впливає.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245983
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024254