ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Відсутня позначка про зведену податкову накладну: як виправити помилку?

Платник ПДВ при виписці податкової накладної, керуючись п. 201. 4 ПКУ, склав зведену податкову накладну, але не проставив позначку про те, що це зведена податкова накладна. Через помилку податківці відмовили покупцю в праві на кредит з ПДВ. Чи правомірні дії податківців? Чи можливо виправити таку помилку?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної наведено у п. 201.1 ПКУ. Відсутність або помилка у них призводить до того, що покупець за такою податковою накладною не отримує права на податковий кредит.  

Але помітка про зведену податкової накладної до них не входить. Отже, відмовити у праві на податковий кредит через її відсутність податківці не мали права. 

Інша справа, що у зведеної і звичайної податкової накладної різні правила складання. 

І дізнатися про те, які з них постачальник мав застосовувати, податківці мають можливість лише під час документальної перевірки відповідного звітного періоду. 

До того ж, складання зведених податкових накладних за п. 201.4 ПКУ, не є обов’язком постачальника. В цьому пункті зазначено, що він може складати зведені податкові накладні, в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер 

Тож, позначка про те, що складається саме зведена податкова накладна, в цьому випадку означатиме, що постачальник прийняв рішення складати саме такий тип податкової накладної. А її відсутність – означатиме, що складається звичайна податкова накладна. 

Застосування правил складання зведеної податкової накладної (наприклад, наприкінці місяця за усіма постачаннями товарів/послуг) при складанні звичайної податкової накладної неможливе. Звичайна податкова накладна складається за правилом "першої події" і дата її складання визначається п. 187.1 ПКУ. 

Відсутність позначки про вибір постачальником складання зведеної податкової накладної і зазначення в  податковій накладній дати виникнення податкового зобов’язання, визначеного за правилами складання зведених податкових накладних, означатиме вже іншу помилку – і це помилка в обов’язковому реквізиті – в даті (а, можливо, і в обсязі постачання) податкової накладної! 

Як виправляється помилка в даті податкової накладної, ми розглядали тут>>>

Але: якщо ви все ж таки наполягатимете на праві скласти зведену податкову накладну і не бажаєте змінювати дату визнання податкового зобов’язання, виправити помилку доведеться іншим чином.

Як роз’яснюють податківці, таку помилку можна виправити за допомогою розрахунку коригування. При цьому у шапці розрахунку коригування проставляються правильні дані. Заповнюється заголовна частина (дані постачальника, покупця, їхній індивідуальний податковий номер). У графі 2 табличної частини розділу Б як причина коригування вказується "Виправлення помилки". Інші графи розділу Б і розділ А не заповнюються (залишаються порожніми). Такий розрахунок коригування у звітності не відображається.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.202639
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.202633
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.202670
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202630
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202653