Приймання склотари у населення та її перепродаж з ПДВ

Документальне оформлення

На практиці в таких випадках оформляється закупівельний акт. Затвердженої форми закупівельного акта немає, хоча подібну форму можна знайти у додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій №157, які застосовуються у сфері громадського харчування та побутових послуг. Але ця форма має лише рекомендаційний характер, що підтверджує й Мінфін у листі від 03.12.2004 р. №31-03430-01-10/22335.

Будь-яке підприємство або ФОП може самостійно розробити власну форму акта чи пристосувати форму з додатку 5 під свої потреби. Закупівельний акт буде вважатися первинним документом, якщо в ньому будуть усі обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік, але цей закон діє лише для юросіб, а ФОП може застосовувати його норми на добровільних засадах. Отже, у закупівельному акті потрібно зазначити такі реквізити:

• назву документа (форми) – закупівельний акт, акт купівлі тощо;
• дату  складання – фактична дата здійснення закупівлі;
• назву особи – прізвище, ім'я та по батькові ФОП, від імені якого складено документ;
• зміст та  обсяг  господарської   операції, одиницю   виміру господарської операції – кількість та вартість закупленої склотари;
• посади осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення – оскільки у ФОП немає штатного розкладу і посад, то цей реквізит можна не вказувати;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,  яка  брала  участь  у  здійсненні  господарської операції. Це може бути сам ФОП або його найманий працівник, який займається закупівленю склотари. Реквізит «особистий підпис» включає в себе не тільки власне підпис, а ще й його розшифрування – прізвище та ініціали особи.

Оподаткування доходів фізосіб від продажу пляшки

Доходи фізосіб від продажу склотари не оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 165.1.25 ПКУ як доходи, отримані  за здані (продані) ними вторинну сировину, побутові відходи. 

Скляна тара відповідає визначенню  терміна "відходи", що наведений у ст. 1 Закону  "Про відходи": будь-які  речовини,  матеріали  і  предмети,  що утворилися  у  процесі  виробництва  чи споживання, а також товари (продукція),  що  повністю  або  частково  втратили  свої споживчі властивості  і  не  мають  подальшого  використання  за  місцем їх утворення  чи  виявлення  і  від яких їх власник позбувається, має намір або  повинен  позбутися  шляхом  утилізації  чи  видалення. Продаж скляної тари – це утилізація такої тари як відходів.

Крім цього, є визначення твердих побутових відходів у наказі Мінбуду "Про затвердження форми звітності №1-ТПВ та Інструкції щодо заповнення форми звітності №1-ТПВ "Звіт про поводження з твердими побутовими відходами" від 19.09.2006 р. №308: це відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (це харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, опале листя, відходи від прибирання і поточного ремонту квартир, макулатура, скло, метал, полімерні матеріали тощо) і не мають подальшого використання за місцем їх утворення.

Отже, доходи фізосіб від продажу скляної пляшки відповідають умовам пп. 165.1.25 ПКУ та не оподатковуються ПДФО. Відповідно, ФОП не зобов'язаний утримувати та сплачувати ПДФО з доходів, що він виплачує фізособам за продану ними скляну пляшку.

РРО під час закупівлі пляшки використовувати не потрібно.

ПДВ

Оподаткування ПДВ операцій з подальшого продажу скляної пляшки ведеться за загальними правилами. За умовами запитання ФОП отримує пляшку у неплатників ПДВ, тобто без "вхідної" податкової накладної, а її продаж здійснює вже з ПДВ та складає податкову накладну.

Якщо така накладна:

• підлягає моніторингу відповідно до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р.  №567 – (див. п. 5 Критеріїв);
• та за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пп. 1 п. 6 Критеріїв, та сума ПДВ, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам пп. 1 п. 6 Критеріїв, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами,;
• реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.  201.16 ПКУ.

У пп. 1 п. 6 Критеріїв визначено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за обсягом постачання товару/послуги, зазначеному у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

В даній ситуації є ризик підпадання податкових накладних під цей критерій, адже "вхідних" податкових накладних на скляні пляшки немає. Але одного цього критерію недостатньо для зупинення, потрібна ще відповідність суми ПДВ критерію, що вказаний вище в цьому розділі консультації – сума ПДВ у вихідних податкових накладних повинна бути більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України).

Дії у разі зупинення реєстрації податкової накладної

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до п. 201.16 ПКУ, платник ПДВ має право подати протягом 365 к.д., що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп. 201.16.1 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) подається по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ). Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від ДФСУ.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2017 р.  №567. Саме цей перелік мали на увазі податківці, коли запропонували подати їм на розгляд бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень, виробничих потужностей, найманого персоналу, доходу від проведення діяльності за попередній рік, залишки готової продукції, залишки сировини та копії відповідних документів в електоронному форматі.

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до п. 3 Критеріїв має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної потрібно одночасно подавати пояснення та/ або копії документів, зазначених у Переліку №567 та Таблицю даних платника податку за формою додатка до Критеріїв. В даному випадку такими документами можуть бути закупівельні акти, що підтверджують придбання пляшки у неплатників ПДВ, та документи на подальший продаж пляшки з ПДВ. У Таблиці даних платника податку необхідно вказати код виду економічної діяльності ФОП щодо заготівлі скляної пляшки та коди УКТ ЗЕД скляної пляшки, який застосовується ФОП при складанні податкових накладних. Зразок заповнення Таблиці можна подивитись тут>>>