• Посилання скопійовано

Визначаємо які податкові накладні/розрахунки коригування не потрапляють під зупинення реєстрації?

Які податкові накладні/розрахунки коригування не потрапляють під зупинення реєстрації?

На підставі норм Критеріїв, затверджених Наказом №567, у разі якщо за результатами перевірки ДФС буде встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає хоча б одній з ознак, наведених нижче, — така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу.

Які податкові накладні/розрахунки коригування не потраплятимуть під зупинення реєстрації: 

Ознака №1 — податкова накладна/розрахунок коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Ознака №2 — усі податкові накладні/розрахунки коригування, які надсилаються до реєстрації певним платником ПДВ, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію до ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч грн та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків.

Зверніть увагу: мова йде не про суму ПДВ, зазначену в зареєстрованих та поданих до реєстрації документах, а саме про обсяг постачання — тобто, про загальну суму значення рядків V — IX розділу А податкових накладних та/або рядків ІV — VІІІ розрахунків коригування.

Що стосується керівника платника ПДВ, то тут податківці аналізуватимуть наявні в них облікові дані платників податків. А саме:

  • якщо одна і та сама особа є керівником у двох чи трьох юросіб, і обсяг постачання за місяць не перевищуватиме 500 тис. грн, податкові накладні/розрахунки коригування таких юросіб не підлягатимуть зупиненню реєстрації;
  • якщо ж одна і та сама особа є керівником чотирьох та більше юросіб, під зупинення можуть потрапити податкові накладні/розрахунки коригування тих з цих юросіб, у яких обсяг постачання за місяць перевищуватиме 500 тис. грн.

Ознака №3 — загальна сума сплачених у 2016 році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 млн грн.

Зверніть увагу: ця ознака буде використовуватися лише до 01 січня 2018 року!

Ознака №4 — за нею податківцям і платникам ПДВ доведеться проаналізувати певні показники.

Спочатку треба розрахувати показники:

S — це загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — це загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (20%) та ставкою 7%, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН. Наскільки автор розуміє, мова знову йде про обсяги постачання, а не про суму ПДВ за таким постачанням.

За цими показниками працює правило №1: співвідношення S/T (воно має власну назву D) має бути більше 0,05 — якщо ця вимога не виконується, ця ознака не працюватиме. 

Далі треба розрахувати показники:

P — це сума ПДВ, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування;

— найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

За цими показниками працює інше правило №2: P повинно бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо ця вимога не виконується, ця ознака не працюватиме.

І, насамкінець, узагальнююче правило щодо цих розрахованих показників: для того, щоб реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування не зупинялася, два зазначених вище правила мають виконуватися одночасно. Тобто і D має бути більше ніж 0,05, і Р має бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо хоч одне з цих правил не виконується, ця ознака не працюватиме.

Зверніть увагу: до вже діючих ознак незабаром передбачається додати ще 3 нових. Така пропозиція наведена у проекті від Мінфіну, оприлюдненому 14 серпня 2017 р.

Як пояснюють у Мінфіні, «проект наказу розроблено відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України з метою удосконалення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Нагадаємо, що про перегляд цих Критеріїв щокварталу з метою удосконалення йшлося також і у самому Наказі №567 (п. 4). Тож ці зміни не перші і, можливо, не останні.

Три ознаки, за виконання будь-якої з них податкові накладні/розрахунки коригування не блокуватимуться:

  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності становить понад 1 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, становить понад 200 га включно та за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і директора платника податку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245