• Посилання скопійовано

Дата розрахунку коригування при зміні суми компенсації за товар

Після поставки товару постачальник та покупець домовилися про зменшення ціни постачання товару, про що було складено договір (15.06.2017 р.). Договір направили на підпис покупцю. Постачальник договір отримав 09.08.2017 р. Якою датою треба складати розрахунок коригування?

Пунктом 192.1 ПКУ передбачено, що податкові зобов’язання постачальника та податковий кредит покупця, підлягають коригуванню у випадку, якщо здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, на підставі складеного розрахунку коригування. В даному випадку, факт зміни суми компенсації буде засвідчуватись, зокрема, відповідним договором.

У ст. 640 ЦКУ встановлюється, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Направлення договору покупцю на підпис і є фактично направлення такої пропозиції. Відповідно, такий договір буде вважатись укладеним з моменту отримання його підписаного екземпляру особою, що направляла таку пропозицію.

Мінфін у листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 зазначав, що, наприклад,  визнання витрат в бухобліку та їх відображення у фінзвітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів. Зокрема, підприємства повинні відображати витрати у фінзвітності в періоді отримання доходів, для яких вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо пов’язати з доходом.

При цьому відповідно до п. 6 П(С)БО 16 витрати відображаються в сумі, яка є достовірно оціненою. Під достовірною оцінкою суми витрат слід розуміти максимально точну, неупереджену розрахункову суму витрат. Розрахункова сума витрат має ґрунтуватися на актуальній, доступній та надійній інформації. До джерел такої інформації можуть відноситись:

  • умови договорів;
  • статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди; інформація про зміни тарифних ставок;
  • інші джерела, визначені підприємством.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік  підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які містять інформацію про здійснення госпоперацій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати визначені Законом обов’язкові реквізити.

Тому Мінфін пропонує: для визнання витрат, щодо яких на момент складання фінзвітності не отримано первинних документів від контрагентів, відповідальною особою складається та передається до бухгалтерської служби документ (наприклад, бухгалтерська довідка) із зазначенням розрахункової суми витрат.

При отриманні первинних документів від контрагентів (після складання та затвердження фінансової звітності) фактична сума витрат, зазначена у таких первинних документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної у періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат попереднього звітного періоду (у тому числі методом "червоного сторно"), крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Різниця має бути визнана у складі витрат періоду, коли виникли підстави для уточнення суми, наприклад, були фактично одержані первинні документи від контрагента.

Однак, чи можна застосовувати таке роз’яснення в частині визнання доходів (тим більше, їх коригування), доволі спірно. А оскільки підставою для відображення в бухобліку операцій є первинні документи, то й перерахунок ціни і відповідно складання розрахунку коригування необхідно проводити тоді, коли було отримано такі первинні документ. Їх роль в цьому випадку відіграватимуть договір про зміну ціни та акти переоцінки (бухгалтерська довідка для цього не підійде, адже підприємство не може в односторонньому порядку змінити ціну в договорі). Також, не зайвим буде зафіксувати дату факту отримання такого підписаного договору, у журналі вхідної/вихідної документації, або поштовими документами.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252