• Посилання скопійовано

Для реєстрації розрахунку коригування потрібно щоб податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН

Підприємство продавало мукулатуру з ПДВ. Податкові накладні були виписані, про ПДВ-зобов'язання відзвітовано в деклараціях. Станом на кінець року залишилася не закрита попередня оплата за мукулатуру в сумі 220 тис. грн. Контрагент просить зарахувати цю суму в рахунок послуг по переробці давальницької сировини. Як правильно це зробити?

Перш за все потрібно чітко визначити долю отриманої передоплати. Адже, виходячи з норм ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 

Слід зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). А перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). 

Як це працює на практиці? Візьмемо ситуацію, наведену в запитанні. Договором про продаж макулатури мало бути визначено порядок оплати товару покупцем і строки його поставки продавцем.

Наприклад, у договорі могло бути зазначено, що оплата здійснюється на умовах передоплати (у вигляді авансу), а поставка – через певну кількість днів після отримання такої передоплати. Якщо ж такий строк поставки не був визначений чітко договором, виконати зобов’язання по поставці продавець мав одразу після отримання передоплати (якщо у договорі отримання такого авансу було умовою для виконання поставки) або у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги покупцем, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору.  Про це йдеться у ст. 530 ЦКУ

На що впливають ці умови? На визначення дати, коли права покупця були порушені. Адже на наступний день після того, як поставка повинна бути здійснена, але не була, у покупця виникає позовна давність.  Він вже не має права вимагати зарахування зробленої ним передоплати у рахунок інших платежів і має в бухобліку списати таку дебіторську заборгованість як безнадійну (відповідно до п. 10 П(С)БО 11).  А продавець має списати таку безнадійну кредиторську заборгованість до доходів.

Про це ми докладно писали тут>>>    

Що ми бачимо у запитанні? Що у 2017 році, значно пізніше, ніж через три роки після отримання передоплати, покупець вимагає зарахування її непогашеної суми у рахунок інших платежів (за послуги, які має надати продавець такого товару). А продавець на це погоджується. Наскільки це правомірно? 

Це правомірно лише за однієї умови – якщо строк давності щодо такої передоплати ще не сплинув. Зокрема, за рахунок того, що продавець та покупець у договорі про купівлю-продаж такого товару домовилися про збільшення строку позовної давності (відповідно до ст. 259 ЦКУ).  Або якщо така передоплата була предметом судового позову (в такому випадку працюють норми ст. 264 ЦКУ). 

В такому випадку залік зобов’язань можливий (на підставі додаткової угоди між продавцем та покупцем). І так, такий залік (оскільки номенклатура товару в податковій накладній, складеній при отриманні передоплати, зміниться на номенклатуру послуг) вимагає складання розрахунку коригування до такої податкової накладної

Але з часу, коли така податкова накладна була складена, порядок і складання податкових накладних, і розрахунків коригування до них змінився. Наразі ці документи складаються тільки в електронному вигляді. І без реєстрації у ЄРПН вони не дійсні. 

Податківці у своїх роз’ясненнях наполягають: ПКУ визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної - 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, хоча і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправлені помилок в податкових накладних. Наголошує на праві відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит в разі зміни умов договору і ВАСУ.  

При цьому слід враховувати, що за п. 6 Порядку №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування. 

У листі від 12.06.2017 р. №590/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ нагадує, що ст. 102 ПКУ визначено, що строк давності становить 1095 днів. Це вже не позовна давність, але в даному випадку – граничний строк, протягом податкова накладна реєструється. 

Отже, якщо податкова накладна від 2013 року, до якої потрібно зробити коригування, не реєструвалася в ЄРПН, нажаль, зареєструвати розрахунок коригування до неї зараз не вийде.  Якщо ж вона і була зареєстрована, можливо, що відстоювати право на реєстрацію розрахунку коригування до неї доведеться у суді (шляхом оскарження відмови у такій реєстрації).  

Якщо ж строк позовної давності за такою передоплатою вже сплинув, про жодний залік зобов’язань вже не може й бути мови. Адже зобов’язання за такою передоплатою зникли разом із закінченням строку давності. 

В деяких роз’ясненнях податківці висловлюють думку, що в зазначеній ситуації постачальник має право зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ. Однак оскільки таке зменшення відбуватиметься виключно на підставі зареєстрованого в  ЄРПН розрахунку коригування, то і в цьому випадку він стикнеться із проблемою за п. 6 Порядку №1246, яку ми розглядали вище. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255