• Посилання скопійовано

Для реєстрації розрахунку коригування потрібно щоб податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН

Підприємство продавало мукулатуру з ПДВ. Податкові накладні були виписані, про ПДВ-зобов'язання відзвітовано в деклараціях. Станом на кінець року залишилася не закрита попередня оплата за мукулатуру в сумі 220 тис. грн. Контрагент просить зарахувати цю суму в рахунок послуг по переробці давальницької сировини. Як правильно це зробити?

Перш за все потрібно чітко визначити долю отриманої передоплати. Адже, виходячи з норм ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 

Слід зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). А перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). 

Як це працює на практиці? Візьмемо ситуацію, наведену в запитанні. Договором про продаж макулатури мало бути визначено порядок оплати товару покупцем і строки його поставки продавцем.

Наприклад, у договорі могло бути зазначено, що оплата здійснюється на умовах передоплати (у вигляді авансу), а поставка – через певну кількість днів після отримання такої передоплати. Якщо ж такий строк поставки не був визначений чітко договором, виконати зобов’язання по поставці продавець мав одразу після отримання передоплати (якщо у договорі отримання такого авансу було умовою для виконання поставки) або у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги покупцем, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору.  Про це йдеться у ст. 530 ЦКУ

На що впливають ці умови? На визначення дати, коли права покупця були порушені. Адже на наступний день після того, як поставка повинна бути здійснена, але не була, у покупця виникає позовна давність.  Він вже не має права вимагати зарахування зробленої ним передоплати у рахунок інших платежів і має в бухобліку списати таку дебіторську заборгованість як безнадійну (відповідно до п. 10 П(С)БО 11).  А продавець має списати таку безнадійну кредиторську заборгованість до доходів.

Про це ми докладно писали тут>>>    

Що ми бачимо у запитанні? Що у 2017 році, значно пізніше, ніж через три роки після отримання передоплати, покупець вимагає зарахування її непогашеної суми у рахунок інших платежів (за послуги, які має надати продавець такого товару). А продавець на це погоджується. Наскільки це правомірно? 

Це правомірно лише за однієї умови – якщо строк давності щодо такої передоплати ще не сплинув. Зокрема, за рахунок того, що продавець та покупець у договорі про купівлю-продаж такого товару домовилися про збільшення строку позовної давності (відповідно до ст. 259 ЦКУ).  Або якщо така передоплата була предметом судового позову (в такому випадку працюють норми ст. 264 ЦКУ). 

В такому випадку залік зобов’язань можливий (на підставі додаткової угоди між продавцем та покупцем). І так, такий залік (оскільки номенклатура товару в податковій накладній, складеній при отриманні передоплати, зміниться на номенклатуру послуг) вимагає складання розрахунку коригування до такої податкової накладної

Але з часу, коли така податкова накладна була складена, порядок і складання податкових накладних, і розрахунків коригування до них змінився. Наразі ці документи складаються тільки в електронному вигляді. І без реєстрації у ЄРПН вони не дійсні. 

Податківці у своїх роз’ясненнях наполягають: ПКУ визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної - 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, хоча і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправлені помилок в податкових накладних. Наголошує на праві відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит в разі зміни умов договору і ВАСУ.  

При цьому слід враховувати, що за п. 6 Порядку №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування. 

У листі від 12.06.2017 р. №590/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ нагадує, що ст. 102 ПКУ визначено, що строк давності становить 1095 днів. Це вже не позовна давність, але в даному випадку – граничний строк, протягом податкова накладна реєструється. 

Отже, якщо податкова накладна від 2013 року, до якої потрібно зробити коригування, не реєструвалася в ЄРПН, нажаль, зареєструвати розрахунок коригування до неї зараз не вийде.  Якщо ж вона і була зареєстрована, можливо, що відстоювати право на реєстрацію розрахунку коригування до неї доведеться у суді (шляхом оскарження відмови у такій реєстрації).  

Якщо ж строк позовної давності за такою передоплатою вже сплинув, про жодний залік зобов’язань вже не може й бути мови. Адже зобов’язання за такою передоплатою зникли разом із закінченням строку давності. 

В деяких роз’ясненнях податківці висловлюють думку, що в зазначеній ситуації постачальник має право зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ. Однак оскільки таке зменшення відбуватиметься виключно на підставі зареєстрованого в  ЄРПН розрахунку коригування, то і в цьому випадку він стикнеться із проблемою за п. 6 Порядку №1246, яку ми розглядали вище. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Пільгове оподаткування ПДВ симуляторів бойових дій з 2026 року
    Виробник симуляторів бойових дій (УКТЗЕД 9023008000) планує застосувати пільгу ПДВ з 01.01.2026 згідно з пп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Який перелік документів (дозволи, сертифікати, роз'яснення) необхідний для підтвердження цільового використання товару та звільнення від нарахування ПДВ за будь-якими договорами, крім державних контрактів?
    Сьогодні 13:0918
  • Зміна ціни товару через курс валюти: як відкоригувати ПН?
    ТОВ продало клієнту імпортний станок. Покупець сплатив аванс, а остаточний розрахунок планує провести після отримання кредиту в банку. Чи можна в такій ситуації відкоригувати ПН, складену на суму авансу (яка була оформлена за початковою ціною обладнання)? Якщо так — який код причини коригування слід зазначати? Чи дозволено в договорі купівлі-продажу встановлювати ціну в еквіваленті іноземної валюти?
    Сьогодні 12:0526
  • ПДВ-облік орендодавця оренди держмайна, якщо орендар розподіляє оренду між держбюджетом і балансоутримувачем
    Орендодавець складає ПН на всю суму оренди, яка підлягає розподілу, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чи всю суму ним буде перераховано на поточний рахунок орендодавця, якщо така операція є об’єктом оподаткування
    02.02.202616
  • Дата складання РК до ПН на постачання з оплатою за рахунок бюджетних коштів, при поверненні товарів
    При поверненні покупцем товарів, оплата за які була здійснена за рахунок бюджетних коштів, розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату повернення постачальником коштів покупцю
    02.02.202628
  • Самостійні норми природних втрат запасів: правомірність, ризики та ПДВ
    Наше підприємство працює з продукцією, яка в процесі зберігання та транспортування втрачає вагу через природні фактори (усушка, випаровування). Законодавчо затверджених норм природного убутку для нашого виду товару наразі не існує. Чи маємо ми право самостійно розробити та затвердити такі норми внутрішнім наказом? ДПС наполягає, що без державних нормативів усі втрати вважаються наднормативними, що вимагає нарахування «компенсуючих» ПЗ з ПДВ. Чи підтримують суди позицію платників податків у таких спорах?
    02.02.202628