• Посилання скопійовано

Нарахування «технічних» податкових зобов'язань з ПДВ, якщо товари придбані без ПДВ/з ПДВ

Які правила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п.198.5 ПКУ для підприємства при купівлі вугілля у: неплатників ПДВ, платників ПДВ, які користуються пільгою, і платників ПДВ, які відмовилися від пільги? Підприємство користується пільгою і нараховує податкові зобов'язання та податковий кредит за касовим методом

Нещодавно ДФС у листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15 зауважила, що обов’язок щодо нарахування ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року)!

Свій висновок ДФСУ обґрунтовує цитуванням норм п. 198.5 ПКУ, який не містить виключень. (про це ми писали тут). Такі ж роз’яснення надавали фахівці ДФС у раніше – див. лист від 03.12.2015 р. №27896/5/99-99-19-03-02-16, від 02.02.2016 р. №2080/6/99-99-19-03-02-15.

Втім ці роз’яснення стосується ситуації, коли платник податку придбаває товари, послуги, необоротні активи з вхідним ПДВ, тобто має право на ПК з ПДВ за ними.

 

Коли ж слід визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо при придбанні було вхідне ПДВ?

Згідно з роз’ясненням ДФС, наведеним у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 101.14*) якщо операції з придбання товарів/послуг, які використовуються в неоподатковуваних операціях, не відображені у складі ПК у зв’язку з відсутністю факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН, то нарахування ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 та ст. 199 ПКУ буде здійснюватись після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН, то ПК за такою податковою накладною не формується, а ПЗ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

Це роз’яснення наразі переведено до не чинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Втім, цей Закон суттєво не змінив норму п.198.5 ПКУ**, а отже, вважаємо, що це роз’яснення залишаються чинними на сьогодні.

А ось щодо товарів/послуг, необоротних активів, придбаних без ПДВ після 01.07.2015 р., що використовуються (починають використовуватись) в операціях, зазначених у п. 198.5 ПКУ, вважаємо, що «технічні» ПЗ з ПДВ за п.198.5 ПКУ не нараховуються.

Про це податківці говорили у своєму листі від 07.08.2015 р. №29163/7/99-99-19-03-02-17 (додатково див. лист ДФС від 14.12.2015 р. №26555/6/99-99-19-03-02-15) та у підкатегорії 101.14 ресурсу «ЗІР»***. Зазначимо їх відповіді дослівно:

«Якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту».

Наразі це роз’яснення перенесено до «не чинних», підставою для цього, як зазначено у самих роз’ясненнях, є набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII. Втім, цей Закон не вносив правки до п. 198.5 ПКУ, Закон №1797 також не вносив суттєвих змін, а отже логічно, що ці роз’яснення теж залишаються чинними на сьогодні.

Крім цього, варто згадати норму п. 16 Порядку №1307: «У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України». Тобто сам Порядок №1307 передбачає наявність вхідного ПДВ для складання такої ПН.

Тож позиція податківців у індивідуальних консультаціях (а вищевказані листи ДФС є саме індивідуальними консультаціями) та роз’ясненнях в «ЗІР» є протилежними, тому радимо все ж таки й самим «озброїтися» своєю індивідуальною консультацією.

Сподіваємося, невдовзі роз’яснення в ресурсі «ЗІР» переведуть до «чинних», адже, як ми вище зауважили, ще з 01.01.2016 року ніяких суттєвих змін до п. 198.5 ПКУ не вносилося.


* Запитання (чинне до 01.01.2017 р.): "Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання за придбаними товарами/послугами, які використовуються у неоподатковуваних операціях, якщо податкова накладна від постачальника не включена до складу податкового кредиту у звітному періоді у зв’язку з тим, що вона незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних?"

** З 2017 року уточнено, що слід нараховувати ПЗ з ПДВ, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у  операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

*** Запитання (чинне до 01.01.2016 р.):"Чи повинен платник податку нарахувати податкові зобов’язання згідно з п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без податку на додану вартість у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю?".

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20242
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202420
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 659
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202430
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431