• Посилання скопійовано

Нарахування «технічних» податкових зобов'язань з ПДВ, якщо товари придбані без ПДВ/з ПДВ

Які правила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п.198.5 ПКУ для підприємства при купівлі вугілля у: неплатників ПДВ, платників ПДВ, які користуються пільгою, і платників ПДВ, які відмовилися від пільги? Підприємство користується пільгою і нараховує податкові зобов'язання та податковий кредит за касовим методом

Нещодавно ДФС у листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15 зауважила, що обов’язок щодо нарахування ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року)!

Свій висновок ДФСУ обґрунтовує цитуванням норм п. 198.5 ПКУ, який не містить виключень. (про це ми писали тут). Такі ж роз’яснення надавали фахівці ДФС у раніше – див. лист від 03.12.2015 р. №27896/5/99-99-19-03-02-16, від 02.02.2016 р. №2080/6/99-99-19-03-02-15.

Втім ці роз’яснення стосується ситуації, коли платник податку придбаває товари, послуги, необоротні активи з вхідним ПДВ, тобто має право на ПК з ПДВ за ними.

 

Коли ж слід визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо при придбанні було вхідне ПДВ?

Згідно з роз’ясненням ДФС, наведеним у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 101.14*) якщо операції з придбання товарів/послуг, які використовуються в неоподатковуваних операціях, не відображені у складі ПК у зв’язку з відсутністю факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН, то нарахування ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 та ст. 199 ПКУ буде здійснюватись після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН, то ПК за такою податковою накладною не формується, а ПЗ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

Це роз’яснення наразі переведено до не чинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Втім, цей Закон суттєво не змінив норму п.198.5 ПКУ**, а отже, вважаємо, що це роз’яснення залишаються чинними на сьогодні.

А ось щодо товарів/послуг, необоротних активів, придбаних без ПДВ після 01.07.2015 р., що використовуються (починають використовуватись) в операціях, зазначених у п. 198.5 ПКУ, вважаємо, що «технічні» ПЗ з ПДВ за п.198.5 ПКУ не нараховуються.

Про це податківці говорили у своєму листі від 07.08.2015 р. №29163/7/99-99-19-03-02-17 (додатково див. лист ДФС від 14.12.2015 р. №26555/6/99-99-19-03-02-15) та у підкатегорії 101.14 ресурсу «ЗІР»***. Зазначимо їх відповіді дослівно:

«Якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту».

Наразі це роз’яснення перенесено до «не чинних», підставою для цього, як зазначено у самих роз’ясненнях, є набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII. Втім, цей Закон не вносив правки до п. 198.5 ПКУ, Закон №1797 також не вносив суттєвих змін, а отже логічно, що ці роз’яснення теж залишаються чинними на сьогодні.

Крім цього, варто згадати норму п. 16 Порядку №1307: «У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України». Тобто сам Порядок №1307 передбачає наявність вхідного ПДВ для складання такої ПН.

Тож позиція податківців у індивідуальних консультаціях (а вищевказані листи ДФС є саме індивідуальними консультаціями) та роз’ясненнях в «ЗІР» є протилежними, тому радимо все ж таки й самим «озброїтися» своєю індивідуальною консультацією.

Сподіваємося, невдовзі роз’яснення в ресурсі «ЗІР» переведуть до «чинних», адже, як ми вище зауважили, ще з 01.01.2016 року ніяких суттєвих змін до п. 198.5 ПКУ не вносилося.


* Запитання (чинне до 01.01.2017 р.): "Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання за придбаними товарами/послугами, які використовуються у неоподатковуваних операціях, якщо податкова накладна від постачальника не включена до складу податкового кредиту у звітному періоді у зв’язку з тим, що вона незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних?"

** З 2017 року уточнено, що слід нараховувати ПЗ з ПДВ, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у  операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

*** Запитання (чинне до 01.01.2016 р.):"Чи повинен платник податку нарахувати податкові зобов’язання згідно з п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без податку на додану вартість у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю?".

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оплата нерезиденту за рекламу: коли оформити ПН?
    Виникло питання щодо оплати реклами Фейсбук (нерезидент). Відкрили КПК (прив'язана до основного рахунку) на директора. У вересні почали платити за рекламу. Отримали рахунок/інвойс 23.09.2025 р. на суму 1,65 доларів. 25.09.2025 р. ця сума в грн 68,79 списана з КПК (виписка банку, за комерційним курсом). Якими документами, якими бухпроведеннями це оформити в 1С? Яка подія перша, щоб виписати ПН (самонарахування)? В місяць списується декілька сум. Акти (самонарахування) і ПН виписувати на кожне списання?
    20.10.202520
  • Відновлення податкового кредиту за розблокованою судом ПН
    Що робити, якщо ми списали суму ПДВ на витрати, оскільки податкова накладна постачальника була заблокована і ми не знали про її судове оскарження, а згодом з'ясувалося, що постачальник виграв суд і зареєстрував цю податкову накладну? Чи можемо ми тепер відновити право на податковий кредит і як виправити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
    20.10.202554
  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202548
  • Дата складання РК при поверненні товару через пошту
    Яка дата є правильною для складання РК до податкової накладної у разі повернення товару: дата відправлення товару покупцем (30.09) чи дата фактичного отримання товару постачальником на склад (01.10) згідно з нормами ПКУ?
    16.10.202522
  • Облік ПДВ та податку на прибуток при прощенні безнадійної заборгованості
    Які податкові наслідки (ПДВ, податок на прибуток) виникають у постачальника при прощенні безнадійної дебіторської заборгованості за відвантажений, але не оплачений рік тому товар, що був знищений у покупця внаслідок воєнних дій? Якими бухгалтерськими записами (проведеннями) оформити прощення боргу? Чи є обов'язковим зазначення причини прощення та наявність документів про знищення товару покупцем у договорі прощення боргу?
    16.10.202536