Списання бракованого імпортного товару: питання обліку та ПДВ

Бухоблік списання бракованих товарів

Пп. 296.1.3 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ.

Відповідно, на них поширюється норма п. 2 р. 1 П(С)БО 25, тому вони складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.

За п. 10 П(С)БО 25 юридичні особи єдиноподатники з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

За пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на відповідні податкові різниці у разі їх застосування. 

Саме тому незалежно від того, на якій системі находиться ТОВ, якщо воно веде облік за національними стандартами, в бухобліку списання бракованого товару потрібно проводити відповідно до П(С)БО 9. 

За п. 5 П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Тобто, якщо ТОВ не може отримати від використання бракованих товарів в майбутньому економічних вигід, то такі товари слід списати з балансу. Відповідно на підприємстві про таке рішення має бути видано наказ та відповідні первинні документи про списання бракованого товару. 

При списанні товарів слід діяти за нормами п. 27 П(С)БО 9. 

Так, вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Якщо буде встановлено осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума має бути зараховано до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. 

Тож у місяці встановлення браку та неможливості повернути його постачальнику слід списати такі товари. Детальніше про відображення в обліку такого списання розглянуто у консультації: Списання зіпсованого товару: податкові та облікові аспекти. Звертаємо вашу увагу, що списуватися при цьому браковані товари будуть не за ціною їх придбання, а за вартістю, визначеною за методом, який підприємство використовує для обліку вибуття запасів відповідно до облікової політики. Ці методи зазначені в п. 16-22 П(С)БО 9, отже, підприємство самостійно обирає один з них для визначення суми витрат, пов’язаних із списанням бракованих товарів. Детальніше про застосування цих методів можна прочитати, наприклад, тут.

Доля ПДВ

Якщо ТОВ на єдиному податку є платником ПДВ, то йому потрібно буде діяти за такими ж правилами, як й ТОВ – платнику податку на прибуток.

За п. 198.3 ПКУ  податковий кредит при імпорті товарів визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за відповідною ставкою. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижча митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів (п. 190.1 ПКУ). Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Списання бракованих товарів відноситься до використання товарів у негосподарської діяльності, тому на таку операцію поширюється норма п. 198.5 ПКУ. Відповідно до цієї норми підприємство повинно нарахувати ПЗ з ПДВ. При цьому базу оподаткування ПДВ для такого нарахування встановлено п. 189.1 ПКУ. За цією нормою базою оподаткування для нарахування ПЗ з ПДВ є вартість придбання товарів (тобто, їх договірна (контрактна) вартість).

Тож обов’язок з нарахування ПЗ з ПДВ у підприємства виникає, при цьому базою оподаткування є саме договірна ціна товару, незалежно від того на підставі митної вартості або договірної ціни сплачувався ПДВ та формувався ПК при імпорті. При нарахуванні компенсаційних ПЗ з ПДВ у такому разі підприємству доведеться скласти ПН з типом причини «13».  Як скласти цю ПН дивіться у консультації: Списання зіпсованого товару: податкові та облікові аспекти.

Вплив списання на оподаткування єдиним податком та податком на прибуток

Серед статей глави XIV ПКУ не встановлено норми, відповідно до якої списання бракованих товарів підлягало б оподаткуванню єдиним податком. Тому ніяких наслідків списання товарів для єдиноподатника не несе.

Для платників податку на прибуток, які мають коригувати визнаний фінрезультат на податкові різниці згідно із пп. 134.1.1 ПКУ, пп. 140.5.4 ПКУ встановлено тільки податкову різницю, яка виникає при придбанні товарів у нерезидентів, що зареєстровані у державах, зазначених пп. 39.2.1.2 ПКУ. Так, у разі придбання у таких нерезидентів товарів потрібно збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30% їх вартості.

Отже, сама операція зі списання бракованих товарів не призводить до виникнення податкових різниць, тому впливає на фінрезультат лише в межах визнання витрат при відображенні такого списання в бухобліку.