Згідно з п. 187.1 ПКУ підставою для складання податкової накладної (виникнення податкових зобов'язань) є або зарахування коштів, або відвантаження товарів. Жодна з цих умов не виконується. Тому податкову накладну, складену на невірного контрагента, слід вважати безпідставною (помилковою), оскільки при цьому немає документального підтвердження операції з таким контрагентом.
До того ж, незважаючи на те, що така помилкова накладна зареєстрована в ЄРПН, у покупця податковий кредит за нею формуватися не повинен, тому що також були відсутні підстави для її складання. Адже в цьому випадку не виконуються норми п. 198.1 ПКУ, які встановлюють в яких випадках виникає податковий кредит.
Для виправлення помилки, у випадку, якщо в податковій накладній зазначено невірного контрагента, по-перше, необхідно скласти розрахунок коригування з метою анулювання помилково складеної ПН, а також перерахунку сум в ліміті реєстрації ПН. Дані в СЕА будуть змінені тільки після того, як РК буде зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних. А оскільки РК є «зменшуючим» («обнуляє» дані попередньої ПН) — реєструвати його повинна особа, на яку було виписано помилкову ПН.
Далі продавець повинен скласти нову ПН (датою виникнення податкового зобов’язання). Оскільки ПН мала б була складена на неплатника, то у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000". Через те, що така ПН залишається у постачальника (вона складається з кодом «2» у верхній лівій частині), санкції за несвоєчасну її реєстрацію згідно з ст. 120-1.1 ПКУ застосовуватися не будуть.
Що стосується відображення в декларації з ПДВ, то податкові зобов’язання за помилковою податковою накладною в ній відображати не треба (так само, як і розрахунок коригування до такої податкової накладної, який її анулює). В декларації слід відобразити податкові зобов’язання, які виникли за операцією із неплатником податку (тобто, правильні дані). Нагадаємо, що в самій декларації ці податкові зобов’язання відображаються однаково. Наприклад, якщо операція відбулася на митній території України і оподатковується за ставкою 20%, то вона має бути відображена у рядку 1.1 декларації, незалежно від того, чи є покупець платником ПДВ. Але ось у додатку Д5, де значення рядка 1.1 має бути розшифроване в розрізі покупців (точніше, їх ІПН), такі операції відображаються окремо – для платників ПДВ зазначається їх ІПН, а для неплатників – умовний ІПН «100000000000».
Якщо цього в декларації за червень 2016 року зроблено не було, і в ній було зазначено податкове зобов’язання за неправильним ІПН покупця, продавцю слід подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації. При цьому значення рядків декларації не зміниться (а отже, штрафів за неправильне складання декларації не буде), а ось в додатку Д5 треба буде заповнити два рядки: один із повторенням даних із неправильним ІПН (зі знаком «-» у числових показниках, і другий із правильними даними та ІПН з позитивним значенням у числових показниках.
Наостанок зауважимо, що закон вимагає зробити виправлення помилок у ПН та в декларації в звітному періоді (у вказаномувипадку, в місяці), у якому такі помилки було виявлено. Але оскільки помилки було виявлено в серпні 2016 року, але станом на початок вересня вони не були виправлені, робити таке виправлення доведеться вже у вересні 2016 року. Якщо помилки буде виправлено самостійно, в цьому випадку штрафні санкції постачальнику не загрожуватимуть.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись