• Посилання скопійовано

Продаж веб-сайту та торгової марки нерезиденту: податкові наслідки

Компанія має на балансі в складі нематеріальних активів веб-сайт і зареєстровану торгову марку. Які податкові наслідки продажу сайту компанії-нерезиденту (щодо ПДВ та прибутку)?

Перш ніж розпочати відповідь щодо податкових наслідків при продажу сайту та торгової марки, варто зауважити деякі нюанси, пов'язані із визнанням нематактивів.

Витрати на створення веб-сайту є нематактивом лише тоді, коли, існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена відповідно до п. 6 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». В протилежному випадку – витрати на його створення є витратами звітного періоду.

Витрати на створення ТМ не визнаються нематактивом, а підлягають відображенню у складі витрат відповідно до п. 9 П(С)БО 8. А ось витрати на придбання прав на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо) можуть зараховуватися на баланс підприємства як нематактив.

Оскільки за умовами запитання веб-сайт та ТМ обліковуються як нематактиви та відбувається безпосередньо купівля-продаж майнових авторських прав на такий сайт та ТМ, саме цю ситуацію й розглядатимемо далі.

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухобліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінрезультат до оподаткування відповідно до положень розділу III ПКУ.

При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці здійснюють лише ті платники податку на прибуток, у яких сума річного доходу за даними бухобліку перевищує 20 млн грн, або ті платники податку, які добровільно вирішили здійснювати таке коригування, відповідно до норм пп. 134.1.1 ПКУ.

Відповідно п. 34, п. 35 П(С)БО 8 нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством/установою надалі економічних вигод від його використання. 

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю. 

Що ж стосується податкових різниць при продажу нематактивів, то відповідно до п. 138.1, п.138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування:

  • збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта нематактиву, визначеної відповідно до П(С)БО;
  • зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта нематактиву, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ. 

ПДВ

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема: поставка товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. 

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під товарами мається на увазі матеріальні та нематеріальні активи (пп. 14.1.244 ПКУ).

Таким чином, продаж права власності на ТМ та сайт підпадає під поняття «поставка товарів». Відповідно до пп. «а» п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.

Згідно з цим операція з продажу нематактиву є об'єктом оподаткування ПДВ.

База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості (в разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) (п. 188.1 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з поставки необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, яка склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни).

Таким чином, в разі якщо ціна продажу нематактивів буде нижчою від їх залишкової вартості за даними бухобліку на початок звітного місяця, тоді платник податків зобов'язаний:

1) донарахувати ПДВ до залишкової вартості;

2) виписати 2 податкові накладні:

першу - на фактичну ціну поставки нематактиву. Таку податкову накладну складають у загальному порядку;

другу - на перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною нематактиву. Така податкова накладна покупцю не надається в будь-якому випадку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Повернення ПДВ при анулюванні реєстрації
    Підприємство анулює реєстрацію платника ПДВ. В останній декларації за червень 2025 р. відображено від'ємне значення 900 грн (рядок 20.2.1), яке заявлено до відшкодування. Водночас на електронному рахунку в СЕА ПДВ є залишок коштів 7000 грн. Як коректно заповнити Додаток 3 до декларації, щоб повернути на поточний рахунок обидві суми: і від'ємне значення з декларації, і залишок коштів з електронного рахунку?
    11.07.20256
  • Постачання товарів оборонного призначення: як оподатковується ПДВ під час воєнного стану?
    Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?
    11.07.202517
  • Допомога на лікування працівниці: облік ПДВ та ПДФО
    ТОВ на загальній системі оподаткування надає допомогу на лікування онкохворої співробітниці, придбавши для неї ліки за безготівковим розрахунком. Всі підтверджуючі медичні документи та документи від постачальника є. Чи потрібно нараховувати компенсуючі зобов'язання з ПДВ? Чи є вартість ліків додатковим благом для співробітниці та як це відобразити у звіті 4ДФ?
    10.07.202533
  • Коригування імпортного ПДВ за аркушем коригування: повернення та облік
    Як діяти підприємству після отримання аркуша коригування до митної декларації, який скасував мито та зменшив суму ПДВ? Чи обов'язково повертати ПДВ з бюджету? Як правильно відобразити це в обліку та що робити з розбіжностями у сальдо розрахунків з митницею?
    10.07.202525
  • Чи зберігається право на ПК та бюджетне відшкодування за НА, переданими ЗСУ?
    Комунальне підприємство (платник ПДВ, загальна система) придбало пікап за власні кошти у лютому 2025 р. Суму ПДВ включено до ПК, що спричинило від’ємне значення. У травні 2025 року автомобіль, не введений в експлуатацію, передано ЗСУ в межах військово-транспортного обов’язку. Чи має право підприємство заявити бюджетне відшкодування?
    10.07.202531