• Посилання скопійовано

Продаж веб-сайту та торгової марки нерезиденту: податкові наслідки

Компанія має на балансі в складі нематеріальних активів веб-сайт і зареєстровану торгову марку. Які податкові наслідки продажу сайту компанії-нерезиденту (щодо ПДВ та прибутку)?

Перш ніж розпочати відповідь щодо податкових наслідків при продажу сайту та торгової марки, варто зауважити деякі нюанси, пов'язані із визнанням нематактивів.

Витрати на створення веб-сайту є нематактивом лише тоді, коли, існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена відповідно до п. 6 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». В протилежному випадку – витрати на його створення є витратами звітного періоду.

Витрати на створення ТМ не визнаються нематактивом, а підлягають відображенню у складі витрат відповідно до п. 9 П(С)БО 8. А ось витрати на придбання прав на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо) можуть зараховуватися на баланс підприємства як нематактив.

Оскільки за умовами запитання веб-сайт та ТМ обліковуються як нематактиви та відбувається безпосередньо купівля-продаж майнових авторських прав на такий сайт та ТМ, саме цю ситуацію й розглядатимемо далі.

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухобліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінрезультат до оподаткування відповідно до положень розділу III ПКУ.

При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці здійснюють лише ті платники податку на прибуток, у яких сума річного доходу за даними бухобліку перевищує 20 млн грн, або ті платники податку, які добровільно вирішили здійснювати таке коригування, відповідно до норм пп. 134.1.1 ПКУ.

Відповідно п. 34, п. 35 П(С)БО 8 нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством/установою надалі економічних вигод від його використання. 

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю. 

Що ж стосується податкових різниць при продажу нематактивів, то відповідно до п. 138.1, п.138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування:

  • збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта нематактиву, визначеної відповідно до П(С)БО;
  • зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта нематактиву, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ. 

ПДВ

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема: поставка товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. 

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під товарами мається на увазі матеріальні та нематеріальні активи (пп. 14.1.244 ПКУ).

Таким чином, продаж права власності на ТМ та сайт підпадає під поняття «поставка товарів». Відповідно до пп. «а» п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.

Згідно з цим операція з продажу нематактиву є об'єктом оподаткування ПДВ.

База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості (в разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) (п. 188.1 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з поставки необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, яка склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни).

Таким чином, в разі якщо ціна продажу нематактивів буде нижчою від їх залишкової вартості за даними бухобліку на початок звітного місяця, тоді платник податків зобов'язаний:

1) донарахувати ПДВ до залишкової вартості;

2) виписати 2 податкові накладні:

першу - на фактичну ціну поставки нематактиву. Таку податкову накладну складають у загальному порядку;

другу - на перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною нематактиву. Така податкова накладна покупцю не надається в будь-якому випадку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245