Запитання: Підприємство А повернуло 07.06.2016 р. підприємству В кошти, перераховані 13.06.2013 р. (відвантаження товару не було). Для реєстрації коригування податкової накладної на повернення коштів потрібно зареєструвати накладну за 13.06.2013 р., яка не підлягала реєстрації в ЄРПН на той період (меньше 10 тис. грн ПДВ). Підприємство В відправляє 17.06.2016 р. податкову накладну в ЄРПН виписану 13.06.2013 р. + коригування до ПН виписане 07.06.2016 р., але система їх відхиляє мотивуючи ци тим, що пройшло більше 1095 днів для реєстрації. Яким чином і на підставі чого зняти податковий кредит підприємству А і податкові зобов’язання підприємству В в червні?
Відповідь:
Дійсно, така проблема існує. Найгірше в цій ситуації те, що вона не врегульована ПКУ. Адже в п. 192.1 ПКУ, який вимагає одночасного коригування ПЗ у продавця і ПК у покупця в разі повернення товарів або передоплати, немає згадки про строки давності для такого коригування. Натомість податківці наполягають на застосуванні в цій ситуації строку давності 1095 днів, що робить таке коригування неможливим у ситуації, коли постачання товарів або отримання передоплати, які повертаються, минуло 1095 днів.
Аргументи податківців такі - на сайті ДФСУ в розділі «ЗІР» є наступна консультація (категорія 101.07).
«Слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.
Тобто, у разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, платник – постачальник не має права відкоригувати податкові зобов’язання».
Отже, виходячи з консультації податківців, підприємство В у зазначеному запитанні не має права зменшити ПЗ з ПДВ, визнані при отриманні передоплати.
Здавалося б, що це автоматично означає, що покупець теж не повинен зменшувати ПК з ПДВ за податковою накладною на таку передоплату (незважаючи на її повернення). Однак цього податківці у роз’ясненні не зазначають!
А ось щодо операції з повернення товарів, вони про покупця говорять наступне:
«Така операція визнається для платника - покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. В свою чергу платник - постачальник при виконанні умов, передбачених ст. 198 ПКУ, а саме після складання податкової накладної постачальником – покупцем в момент повернення товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, має можливість сформувати податковий кредит».
На нашу думку, це не відповідає діючим нормам ПКУ, тому ми б не радили користуватися такою консультацією.
Водночас, в іншій консультації (відповідь на запитання «Чи відображаються в податковому обліку з ПДВ операції з повернення продавцем суми попередньої оплати (авансу) за невідвантажений товар, з моменту перерахування якої минуло більше 1095 днів, якщо покупцем кредиторська заборгованість була списана та відкориговано податковий кредит?»), із самого запитання і відповіді очевидно, що податківці бажають, щоб такий раніше визнаний податковий кредит був в цій ситуації сторнований (датою спливу строку давності).
При цьому те, що РК до ПН постачальник і покупець в цій ситуації скласти і зареєструвати не зможуть, податківців не обходить. В консультації «Чи повинен покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?» податківці заявляють: «при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати за товари/послуги, придбання товарів/послуг фактично не відбувається, а тому такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого при придбанні товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної».
На думку податківців, підставою для сторнування ПК з ПДВ для покупця в цій ситуації має бути бухгалтерська довідка – див. лист ДФС у м. Києві від 19.01.2016 №701/10/26-15-11-02-13 .
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись