Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Анулюванню реєстрації платником ПДВ присвячена ст. 184 ПКУ.
Підстави для проведення анулювання зазначені у п. 184.1 ПКУ. За самостійним рішенням платник ПДВ може подати заяву про анулювання, тільки якщо він був зареєстрований платником протягом попередніх 12 місяців та загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою 1 млн грн (без урахування ПДВ), за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V ПКУ.
За інших підстав, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, реєстрація може анульовуватися за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням податкового органу. Такий механізм анулювання встановлено п. 184.2 ПКУ.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
— подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
— зазначену в судовому рішенні;
— припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
— що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до п. 184.10 ПКУ про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. У разі відсутності підстав для анулювання за заявою платника податку контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви повинен надати вмотивовану письмову відмову з поясненнями (п. 184.4 ПКУ).
Тепер розгляньмо різні ситуації, які виникають при анулюванні.
За якими активами доведеться визнавати умовний продаж при анулюванні реєстрації платника ПДВ?
Відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Таке правило щодо нарахування ПДВ не поширюється на анулювання реєстрації ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайною ціною є ціна товару, визначена сторонами договору, і якщо не доведене зворотне, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Проте порядку визначення ринкової вартості для нашого випадку ПКУ не встановлено.
Щодо необоротних активів, які були введені в експлуатацію до дати анулювання реєстрації ПДВ, то, на нашу думку, їх не можна вважати невикористаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Але у податківців щодо цього своє бачення. У листі від 12.11.2015 р. №24137/6/99-99-19-03-02-15 вони надали роз'яснення щодо нарахування умовного продажу на необоротні активи, які значаться на балансі в момент настання анулювання реєстрації ПДВ, зазначивши, що в цьому разі використовувати залишкову вартість для нарахування ПДВ платник не має права. Тож доведеться використовувати звичайну (ринкову) ціну за такими необоротними активами на дату визнання умовного продажу.
Крім того, відповідно до п. 184.5 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, виписування податкових накладних.
Також податківці наголошують*, що такий неплатник ПДВ не має права на складання та реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених до анулювання реєстрації платником ПДВ.
* Лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2016 р. №8078/10/26-15-12-01-18
Як скласти ПН на умовний продаж активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?
Відповідно до п. 8 Порядку №1307 у верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X» та проставляють тип причини «10».
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» показують умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).
Оскільки окремих правил щодо заповнення розділу А та Б для ПН на умовний продаж Порядком №1307 не встановлено, то й заповнювати їх треба відповідно до п. 16 Порядку №1307.
Таку ПН слід зареєструвати також в ЄРПН.
Що є останнім звітним періодом?
Останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, до дня анулювання реєстрації. Наприклад: «платника (місячний податковий період) анульовано 15.05.2016 р., останнім звітним періодом буде травень з 01.05.2016 р. до 15.05.2016 р.».
Для платників ПДВ звітним періодом є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, — календарний квартал (п. 202.1 ПКУ). Відповідно до п. 49.18 та п. 203.1 ПКУ податкові декларації подають за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Податківці неодноразово звертали увагу, що у разі несвоєчасного звітування з ПДВ нарахування ПДВ буде здійснено податковим органом і до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 54.3.1, п. 120.1, п. 123.1 ПКУ.
Суб'єкти господарювання, реєстрацію ПДВ яких анульовано та яких вилучено з реєстру платників ПДВ, після закінчення граничних термінів для подання декларації з ПДВ не мають можливості подавати податкові декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та інші податкові періоди, за які звітність не подана.
В який строк слід перерахувати ПДВ до бюджету, визначений при поданні декларації за останній звітний період?
Суми ПДВ, зазначені в декларації з ПДВ, що її особа подала за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунку платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов'язань.
Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зобов'язана протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься вона зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.
А от у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ПКУ).
Як повернути надміру сплачений ПДВ у разі анулювання реєстрації платником податку?
Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Для закриття електронного рахунку ДФС надсилає Держказначейству реєстр платників ПДВ. На підставі такого реєстру Держказначейство перераховує суми податку до бюджету.
Повідомлення про закриття електронних рахунків Держказначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунку.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.
Напрями повернення коштів:
— на поточний рахунок платника податків в установі банку;
— на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Відповідно до п. 43.4 ПКУ
Згідно з п. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на його поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.
Обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ПКУ).
Приклади перехідних операцій
Приклад 1 Підприємство 09.03.2016 р., перебуваючи у статусі платника ПДВ, отримало 100% передоплату за послугу. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 23.03.2016 р. Послуга була надана в квітні 2016 року (акт підписаний 29.04.2016 р.).
У цьому разі підприємство нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ на дату отримання передоплати (09.03.2016 р.).
У періоді надання послуги після анулювання реєстрації ПДВ у такого постачальника послуг жодних податкових наслідків з ПДВ не виникає.
Приклад 2 Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 01.04.2016 р. Підприємство надало послугу в квітні 2016 року (акт підписано 29.04.2016 р.).
У цьому разі підприємство за такою послугою не буде нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ на дату підписання акта (29.04.2016 р.), тому що анулювання реєстрації ПДВ відбулося раніше.
Приклад 3 Постачальник — платник ПДВ 02.04.2016 р. отримав від покупця передоплату за товар у розмірі 60% його вартості. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано16.04.2016 р., а 29.04.2016 р. товар був повністю відвантажений покупцеві. У цьому разі частина відвантаженого, але не оплаченого товару (40%) вже не оподатковується ПДВ. Тобто ціна на цю частину товару повинна бути сформована вже без урахування ПДВ.
