Подаємо декларацію з ПДВ за минулі звітні періоди: наслідки

Порядок подання запізнілих декларацій. Податківці навели алгоритм дій у разі подання декларації із запізненням, який розглянули у листі від 26.08.2015 р. №31730/7/99-99-19-03-02-17. Детальніше про розглянуто у новині: ДФС про сплату ПДВ за запізнілими деклараціями за лютий – травень 2015 року. У новині також розглянуто приклад від ДФС.

Зазначимо, що у листі ДФС доводить:

У разі, якщо платник податку подає із запізненням податкову декларацію з ПДВ, сплата податкових зобов’язань до бюджету, визначених у такій податковій звітності, здійснюється з електронного рахунку платника.

Для цього платник податку зобов’язаний не пізніше дня подання такої звітності зарахувати на електронний рахунок суму коштів, що дорівнює податковим зобов’язанням, визначеним у такій податковій звітності (у разі відсутності або недостатності зайво зарахованих коштів на електронному рахунку).

Перерахування коштів з електронного рахунку платника до бюджету в рахунок погашення податкових зобов’язань, визначених у податкових деклараціях з ПДВ, що подані з порушенням встановлених Кодексом термінів, здійснюється на підставі додатка (Д4).

Якщо податкову декларацію з ПДВ за минулі періоди подано з порушенням встановлених Кодексом термінів до граничного терміну подання податкової декларації у поточному звітному періоді, то додаток (Д4) подається платником податку у складі податкової декларації з ПДВ за результатами того звітного періоду, що передує звітному періоду, в якому подано з порушенням податкову декларацію з ПДВ за звітні періоди.

Як відомо, з 01.01.2016 р. набрала чинності вже нова форма податкової декларації з ПДВ та додатків до неї, а також порядок щодо її складання, затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21. На жаль, у Порядку складання декларації з ПДВ, який затверджено наказом Мінфіну №21 не вказано, яким чином потрібно вказувати суму коштів, яку потрібно заплатити до бюджету при поданні декларацій за минулий період. 

Тож слід діяти за алгоритмом наданим податківцями у вищезазначеному листі. Тому у розділ «Відомості щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету**» додатку 4 до декларації з ПДВ у графі 4 потрібно вказати суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, як суму зайво зарахованих коштів.

Штрафні санкції. Відповідно до п. 120.1 ПКУ за несвоєчасне подання платником ПДВ декларації за звітний період тягне за собою накладення штрафу:

• в розмірі 170 гривень за перше таке несвоєчасне подання;
• в розмірі 1020 гривень, якщо до нього якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.

Чи буде до платника ПДВ  ще й штраф щодо несвоєчасної сплати ПДВ до бюджету. Правила застосування штрафних санкцій за несплату податків встановлено п. 126.1 ПКУ. Так, відповідно до нього тільки у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Тож, якщо платник ПДВ подавши запізнілі декларації з ПДВ, не сплатить вказаний у цих деклараціях ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет, протягом 30 к. д. після закінчення місяця, у якому їх було подано, тоді на нього буде поширюватися норма щодо  застосування такого штрафу.

Але зараз діє мораторій на проведення податкових перевірок відповідних категорій платників податків. Саме на підставі дії мораторію податківці у «ЗІР» наголосили, що відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності та за порушення правил сплати (перерахування) податків в період дії обмеження (мораторію) на проведення перевірок суб'єктів господарювання застосовується до тих платників податків, на яких обмеження, встановлене п. 3 розд. II "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 р. №71-VIII не поширюється. 

Нагадаємо на кого поширюється дія мораторію. Так  п. 3 розд. II Закону №71 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються:

• виключно з дозволу Кабінету Міністрів України;
• за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки;
• згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Але зазначене обмеження не поширюється:

• з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;
• з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, з питань дотримання порядку застосування РРО.