Право на податковий кредит у фізособи-єдинника при придбанні пально-мастильних матералів

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується ст. 198 ПКУ.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання товарів.

Товарами відповідно пп. 14.1.244 ПКУ є, зокрема, матеріальні активи. До матеріальних активів відносяться й ПММ.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Однак, згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Крім цього, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання у разі якщо такі придбані товари призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п. 198.5 ПКУ). У такому разі платник податку повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за такими товарами.

Таким чином, аби не втратити право на податковий кредит, потрібно документально довести (підтвердити), що придбані товари (ПММ) використовуються у госпдіяльністі такого підприємця.

Нещодавно у листі ГУ ДФС У Тернопільській області від 15.12.2015 р. №293/6/19-00-17-01-27/11484) податківці прийшли до такого висновку.

До податкового кредиту фізособи-підприємця, платника ПДВ, який знаходиться на загальній системі, який здійснює вантажні перевезення, можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів, за умов:

• використання таких товарів і послуг в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності;
• наявності їх документального оформлення;
• підтвердження відповідних витрат та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку».

При цьому у вищевказаному листі податківці натякають, що підприємцю навряд чи вдасться виконати ці умови, адже:

по-перше, не передбачено і законодавчих підстав вважати майно, що знаходиться у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання, якщо такий громадянин зареєструється підприємцем. Використання власного майна для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним з напрямів розпорядження майном фізичної особи.

по-друге, дія Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон про бухоблік) не поширюється на таку категорію суб'єктів господарювання як фізособи-підприємці, відповідно законодавством не передбачено ведення балансового обліку придбаного, спорудженого (збудованого) нерухомого або рухомого майна з метою документального підтвердження результатів господарської діяльності при визначенні сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Заспокоїмо підприємців. Судова практика доводить протилежне.

1. Неможливість держреєстрації основних засобів за фізособами-підприємцями не позбавляє останніх права на формування податкового кредиту з ПДВ за результатами госпоперацій із придбання основних засобів/товарів для використання таких засобів і при дотриманні ними умов, визначених п. 198.3 ПКУ. Адже суб’єкт права приватної власності — фізична особа має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності відповідно до ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України (зокрема, див. ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 р. №817/510/13-а*).

На наш погляд, використання навантажувача (спецтехніка) і вантажного автомобіля в госпдіяльності підтвердять первинні документи для ведення обліку основних засобів (форми №ОЗ-1 - для введення в експлуатацію; №ОЗ-2 - про ремонти; №ОЗ-3 - про ліквідацію основного засобу, №ОЗ-16 - про амортизаційні відрахування), а також подорожні листи, в яких вказується марка ТЗ, держномери, рік випуску, іншу інформацію, що підтвердить, що даний ТЗ використовується у госпопераціях.

2. Закон про бухоблік, дійсно, не зобов’язує фізосіб-підприємців вести бухоблік. Однак це не означає, що він забороняє їм його вести. Так, підприємець виграв судову справу, маючи на руках, зокрема, бухгалтерські документи: оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку 207 «Запасні частини»; картки рахунку бухгалтерського обліку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (див. Ухвалу ВАСУ від 27.01.2014 №К/800/51184/13 у справі №826/3045/13-а).

Що ж стосується документального підтвердження використання ПММ у господіяльності підприємця, то відповідно до судової практики (див. Ухвалу ВАСУ від 27.01.2014 р. №К/800/51184/13 у справі №826/3045/13-а3, Постанову Житомирського апеляційного адмінсуду від 16.06.2014 у справі №806/7884/13-а, Ухвалу Одеського апеляційного адмінсуду від 12.09.2012 у справі №2-а-416/11/1470, Ухвалу Житомирського апеляційного адмінсуду від 11.12.2013 у справі №817/3066/13-а) це доводиться за допомогою таких правильно оформлених первинних документів як:

• подорожні листи (мають бути зазначені номери подорожніх листів, держномери ТЗ, час повернення ТЗ до гаражу, залишки пального на час повернення в гараж, рух ТЗ по маршруту, й т.п.)
• акти списання ПММ.

Тож ще раз наголосимо, щоб у підприємця було право на податковий кредит з ПДВ, він має дотримуватиметься вищевказаних порад.

________________________________

* У відкритті касаційного провадження відмовлено (справа №К/800/41378/13).