У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій виписується податкова накладна, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті.
Обидва примірники такої податкової накладної залишаються у постачальника.
Зазначена податкова накладна складається на підставі показників РРО (касових звітів), тобто вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари.
У випадку, якщо при складанні ПН були допущені помилки, у т.ч. не пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до ПН.
Порядком №957 та п. 192.1 ПКУ визначені особливості заповнення розрахунку коригування, складеного постачальником, а саме коригування проводиться постачальником (продавцем) у випадках, якщо розрахунок коригування складений до ПН, що не видається отримувачу (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування).
Як ПН за щоденними підсумками, так і розрахунки коригувань до них реєструються в ЄРПН у загальному порядку – протягом 15 к. д., наступних з дати складання. Що стосується відповідальності щодо ПН та розрахунків коригувань, які не підлягають наданню покупцю, то на підставі п. 120-1 ПКУ можна зробити висновок, що за такі ПН та РК відсутня фінансова відповідальність. Однак, за наявності доказів, передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку згідно зі ст. 163-1 КУпАП.
Як виправити помилку у РК Порядком №957 не обумовлено. Але, у підкатегорії 101.19 системи «ЗІР» контролери запропонували таку методику. У разі допущення помилки в графах із 1 по 13 розрахунку коригування платник податку має право скласти інший розрахунок коригування до податкової накладної, у якому будуть враховані показники розрахунку коригування, складеного із помилками.
Тобто, після складання помилкового розрахунку коригування потрібно скласти інший, але виправляти потрібно саму податкову накладну, урахувавши, що її показники вже змінено попереднім розрахунком коригування.
Приклад. Магазин 05.02.2016 р. реалізував товар кінцевому споживачу з використанням РРО. На підставі Z-звіту на кінець дня була складена ПН №1 за щоденним підсумком на суму 5000 грн, крім того ПДВ 1000 грн. Але загальна сума виторгу згідно Z-звіту склала 5500 грн, крім того ПДВ 1100 грн. На підставі виявленої помилки 06.02.2016 р. був складений розрахунок коригування №1 на збільшення ПЗ на суму 833,33 грн, крім того ПДВ 166,67. Але це виправлення також було помилковим. Тому 07.02.2016 р. був складений ще один розрахунок коригування №2, на підставі якого були зменшені ПЗ на суму 83,33 грн, крім того ПДВ 16,67 грн.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись