• Посилання скопійовано

Відображення уточнених показників в декларації з ПДВ – консультує ДФС

Як відображати уточнені показники у складі податкової декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої податкової декларації  за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, уточнюючий розрахунок може подаватися як окремим документом, так і додатком до декларації.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) та порядок їх заповнення визначені наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014  за №1267/26044 (далі-Порядок №966).

У разі якщо платник відображає самостійно виявлені помилки в уточнюючому розрахунку, який подається як окремий документ, він робить відмітку у спеціальному полі  01  1 «абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» уточнюючого розрахунку  та погашає суму недоплати і штрафу у розмірі трьох відсотків від суми недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.

Якщо платник відображає самостійно виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, він заповнює уточнюючий розрахунок, робить відмітку у спеціальному полі 01  2 «абз. 5 п.50.1 ст.50 Кодексу», робить відмітку у декларації про одночасне подання з декларацією уточнюючого розрахунку та погашає суму недоплати і штрафу у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати.

При цьому, у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється, у графі 5 - відповідні показники з урахуванням виправлення, у графі 6 - сума помилки (абсолютне значення) (п. 2–4 розд. 6 Порядку №966).

Відповідно до п. 8 розд. 6 Порядку №966 сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 25.3 уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 9 розд. 6 Порядку №966).

Також повідомляємо, що відповідно до п. 57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Отже, якщо платник ПДВ відображає самостійно виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, то такий платник зобов’язаний сплатити загальну суму податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації та в уточнюючому розрахунку, а також штраф у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.

Зазначена позиція Державної фіскальної служби України викладена на загальнодоступному інформаційному ресурсі «База знань» у підкатегорії 101.22.

У зв’язку з вищенаведеним, виходячи зі змісту поставлених  підприємством  питань:

- самостійно виявлені помилки (в умовах ст. 50 ПКУ) у складі основної податкової декларації з ПДВ за будь – який наступний податковий період  відображатися не можуть;

- п’ять відсотків – це розмір штрафу, і зазначається він у спеціально передбаченому рядку податкової декларації з ПДВ, тому, ані в показниках розділу I «Податкові зобов’язання», ані  в додатку 5 не обраховується та не відображається.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Побутова техніка на підприємстві: що з ПДВ?
    ТОВ-платник податку на прибуток та ПДВ взяло в оренду у фізособи офісне та складське приміщення (в т ч. кухню). ТОВ придбало побутову техніку та меблі для кухні, зокрема, витяжку, пральну машину, сушарку, холодильник, газову поверхню, шафу електричну) та в офіс кондиціонер. Чи необхідно нараховувати ПЗ з ПДВ при придбанні побутової техніки?
    Сьогодні 10:238
  • Продали корпоративні права: що з ПДВ?
    Підприємство продало корпоративні права в іншій юрособі. Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ? Як відобразити цю операцію в декларації з ПДВ?
    16.05.202412
  • Компенсації витрат з плати за землю: що з ПДВ?
    Підприємство продало майно, яке знаходиться на частині земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні. До моменту поділу цієї ділянки і передачі в оренду підприємство виставлятиме покупцеві рахунок на компенсацію витрат з плати за землю. Чи оподатковується така операція ПДВ?
    15.05.202412
  • Громадська організація отримала безкоштовний доступ до CRM-системи від нерезидента: що з ПДВ?
    Громадська організація планує укласти договір з ФОПом щодо налаштування та підтримки CRM-системи. Компанія-нерезидент (США) безкоштовно надає організації доступ до CRM-системи. Які податкові наслідки цих операцій?
    14.05.202414
  • Коли спливає строк на відображення ПК?
    Протягом березня-липня 2022 р. підприємство придбавало за готівку пальне, суми в чеках більше 240 грн, ПН не виписувалося, ПДВ зависло на субрахунку 644. Окрім того, є завислі суми ПДВ, без ПН, за період з 2019 по 2021 рр. Коли такі суми ПДВ можна списати до складу витрат (Дт 949 Кт 644)?
    13.05.202464