Списание безнадежной кредиторской задолженности: особенности учета

Облікові нюанси в частині сумнівної та безнадійної заборгованості передбачені чинним законодавством тільки в розрізі податку на прибуток. ПДВ в цьому питанні не задіяно (тим більше, що вхідних сум ПДВ у якості ПК не було), виписувати "на себе" ПН потреби немає.

Щодо податку на прибуток. За пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується (збільшується від'ємне значення або зменшується значення до оподаткування): на суму коригування (зменшення) тільки на суму резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до Н(С)БО або МСФЗ.

А за приписами  пп. 139.2.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується (зменшується від'ємне значення або збільшується значення до оподаткування):

— на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (згідно з нормами П(С)БО 10) або МСФЗ;

— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.

Податкової різниці, яка виникала б при списанні кредиторської заборгованості, розд. ІІІ ПКУ не передбачено. Тож все буде залежить від проведення списання кредиторської заборгованості у бухобліку. Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Сума списаної кредиторської заборгованості в бухобліку буде включено до складу доходів (Д-т 631 К-т 717). Тим самим така операція буде збільшувати фінансовий результат відповідно й об’єкт оподаткування податком на прибуток.