• Посилання скопійовано

Майно, надане за договором позички, повернуте у неналежному стані: що з оподаткуванням?

Підприємство-1 (платник ПДВ) за договором позички передало підприємству-2 у тимчасове безоплатне користування на 2 місяці рухоме майно згідно з актом. Підприємство-2 повернуло це майно у належному стані. Що з ПДВ та податком на прибуток для обох підприємств?

У відповідності зі ч. 1 ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Причому треба мати на увазі існуючі обмеження, які передбачені для юридичних осіб ст. 829 ЦКУ. Так, згідно цієї статті юридичні особи не можуть передавати речі у безоплатне користування фізичній особі - засновнику, учаснику, керівнику, члену органу управління або контролю. 

На відміну від норм ЦКУ, в ПКУ не має визначення поняття позички. Тому на законодавчому рівні це питання чітко не врегульовано. Під визначення терміну «лізингова (орендна) операція» дана господарська операція не підпадає, оскільки в п. 14.1.97 ПКУ чітко зазначено, що орендою треба вважати надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. 

Разом з тим, ця господарська операція цілком вписується у визначення терміну «постачання послуг», наведеного в пп. 14.1.185 ПКУ. Де серед усього іншого зазначено, що з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі. 

Згідно п. 14.1.13 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами зокрема вважають роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості. 

Для цілей оподаткування ПДВ безоплатно надані послуги теж є об’єктом оподаткування відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ. При цьому згідно п. 188.1 ПКУ база обкладання ПДВ самостійно виготовленої послуги не може бути нижчою за звичайної ціни такої послуги. Тобто при безоплатному наданні у користування майном за договором позички у позикодавця виникає податкові зобов’язання з ПДВ у вигляді вартості за користування майном, яка визначається на рівні звичайних цін. При цьому податкового кредиту у позичальника не виникає. 

Оскільки майно передане за договором позички не переходить у власність позичальника, то й не має підстав для нарахування амортизації на підприємстві позичальника. В той же час не втрачає позичкодавець можливості нараховувати амортизацію на передане майно, тому що вибуття із складу активів такого майна не було. Оскільки за п. 33 П(С)БО 7 встановлено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) тільки у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Що стосується визначення доходу. Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Доходи» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Отже, безоплатне надання в користування майна за договором позички не підпадає під критерії визначення доходу, тому в обліку позичкодавця така операція не буде відображатися у складі доходів.

Також на підставі П(С)БО 16 «Витрати» не виникає ніяких витрат у позичальника при безоплатному користуванні майном за договором позики.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Дрючин Дмитро

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оплата нерезиденту за рекламу: коли оформити ПН?
    Виникло питання щодо оплати реклами Фейсбук (нерезидент). Відкрили КПК (прив'язана до основного рахунку) на директора. У вересні почали платити за рекламу. Отримали рахунок/інвойс 23.09.2025 р. на суму 1,65 доларів. 25.09.2025 р. ця сума в грн 68,79 списана з КПК (виписка банку, за комерційним курсом). Якими документами, якими бухпроведеннями це оформити в 1С? Яка подія перша, щоб виписати ПН (самонарахування)? В місяць списується декілька сум. Акти (самонарахування) і ПН виписувати на кожне списання?
    20.10.202513
  • Відновлення податкового кредиту за розблокованою судом ПН
    Що робити, якщо ми списали суму ПДВ на витрати, оскільки податкова накладна постачальника була заблокована і ми не знали про її судове оскарження, а згодом з'ясувалося, що постачальник виграв суд і зареєстрував цю податкову накладну? Чи можемо ми тепер відновити право на податковий кредит і як виправити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
    20.10.202550
  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202548
  • Дата складання РК при поверненні товару через пошту
    Яка дата є правильною для складання РК до податкової накладної у разі повернення товару: дата відправлення товару покупцем (30.09) чи дата фактичного отримання товару постачальником на склад (01.10) згідно з нормами ПКУ?
    16.10.202521
  • Облік ПДВ та податку на прибуток при прощенні безнадійної заборгованості
    Які податкові наслідки (ПДВ, податок на прибуток) виникають у постачальника при прощенні безнадійної дебіторської заборгованості за відвантажений, але не оплачений рік тому товар, що був знищений у покупця внаслідок воєнних дій? Якими бухгалтерськими записами (проведеннями) оформити прощення боргу? Чи є обов'язковим зазначення причини прощення та наявність документів про знищення товару покупцем у договорі прощення боргу?
    16.10.202536