• Посилання скопійовано

Майно, надане за договором позички, повернуте у неналежному стані: що з оподаткуванням?

Підприємство-1 (платник ПДВ) за договором позички передало підприємству-2 у тимчасове безоплатне користування на 2 місяці рухоме майно згідно з актом. Підприємство-2 повернуло це майно у належному стані. Що з ПДВ та податком на прибуток для обох підприємств?

У відповідності зі ч. 1 ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Причому треба мати на увазі існуючі обмеження, які передбачені для юридичних осіб ст. 829 ЦКУ. Так, згідно цієї статті юридичні особи не можуть передавати речі у безоплатне користування фізичній особі - засновнику, учаснику, керівнику, члену органу управління або контролю. 

На відміну від норм ЦКУ, в ПКУ не має визначення поняття позички. Тому на законодавчому рівні це питання чітко не врегульовано. Під визначення терміну «лізингова (орендна) операція» дана господарська операція не підпадає, оскільки в п. 14.1.97 ПКУ чітко зазначено, що орендою треба вважати надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. 

Разом з тим, ця господарська операція цілком вписується у визначення терміну «постачання послуг», наведеного в пп. 14.1.185 ПКУ. Де серед усього іншого зазначено, що з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі. 

Згідно п. 14.1.13 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами зокрема вважають роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості. 

Для цілей оподаткування ПДВ безоплатно надані послуги теж є об’єктом оподаткування відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ. При цьому згідно п. 188.1 ПКУ база обкладання ПДВ самостійно виготовленої послуги не може бути нижчою за звичайної ціни такої послуги. Тобто при безоплатному наданні у користування майном за договором позички у позикодавця виникає податкові зобов’язання з ПДВ у вигляді вартості за користування майном, яка визначається на рівні звичайних цін. При цьому податкового кредиту у позичальника не виникає. 

Оскільки майно передане за договором позички не переходить у власність позичальника, то й не має підстав для нарахування амортизації на підприємстві позичальника. В той же час не втрачає позичкодавець можливості нараховувати амортизацію на передане майно, тому що вибуття із складу активів такого майна не було. Оскільки за п. 33 П(С)БО 7 встановлено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) тільки у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Що стосується визначення доходу. Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Доходи» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Отже, безоплатне надання в користування майна за договором позички не підпадає під критерії визначення доходу, тому в обліку позичкодавця така операція не буде відображатися у складі доходів.

Також на підставі П(С)БО 16 «Витрати» не виникає ніяких витрат у позичальника при безоплатному користуванні майном за договором позики.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Дрючин Дмитро

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024486
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248