Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням товарів також вважаються операції з фактичної передачі матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.
Відповідно до пункту 187.6 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). А нормами пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) визначено дату фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. В той же час відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Кодексу нарахування та сплата процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Правові аспекти заміни кредитора встановлено нормами Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), зокрема статтями 512 — 519. Так, згідно з статтею 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому відповідно до статті 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями.
На підставі викладених норм Кодексу, ЦКУ та з метою недопущення подвійного оподаткування, якщо первісним лізингодавцем (первісним кредитором) при передачі об'єкта фінансового лізингу були нараховані та відображені в податковому обліку та звітності податкові зобов'язання з податку на додану вартість, при відступленні права вимоги за договором фінансового лізингу повторно податкові зобов'язання з податку на додану вартість як за об'єктом фінансового лізингу у первісного лізингодавця (первісного кредитора), так і за лізинговими платежами у нового лізингодавця (нового кредитора) не виникатимуть.
Якщо у подальшому здійснюється повернення об'єкта фінансового лізингу, то лізингоотримувач (боржник) — платник податку на додану вартість зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків на вартість такого об'єкта та видати належним чином оформлену податкову накладну новому лізингодавцю (новому кредитору), а новий лізингодавець при отриманні зворотно такого об'єкта лізингу та податкової накладної матиме право на податковий кредит.
Лист Міндоходів від 27.05.2013 р. №3645/6/99-99-19-16
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити