Це питання регулярно постає перед підприємствами-виробниками, і нещодавно ДПС надала чергове роз'яснення з цього приводу — ІПК від 16.07.2026 р. №4110/ІПК/99-00-21-03-02 (ми аналізували цю ІПК в статті «Продаж власної продукції нижче собівартості: ДПС роз'яснила, як правильно порахувати ПДВ та скласти ПН»).
Ключовий момент, який слід засвоїти: собівартість продукції жодним чином не впливає на визначення бази оподаткування ПДВ. Загальне правило встановлено пп. 188.1 ПКУ — база ПДВ формується виходячи з договірної вартості товару. Водночас Кодекс передбачає мінімальні пороги, нижче яких база оподаткування опускатися не може. Для придбаних товарів це ціна придбання, для необоротних активів — залишкова (балансова) вартість, а для продукції власного виробництва — виключно звичайні ціни, що мають відповідати ринковому рівню.
Тобто орієнтир для власновиробленої продукції — це не витрати на її виготовлення, а ринкова кон'юнктура на момент продажу.
Що таке звичайна та ринкова ціна
Податківці послідовно роз'яснюють зміст цих понять через призму норм ПКУ:
- звичайною вважається ціна, яку сторони закріпили в договорі; поки контролюючий орган не доведе інше, презюмується, що вона відповідає ринковій (пп. 14.1.71 ПКУ);
- ринкова ціна — це ціна, за якою товар готовий продати незалежний продавець незалежному покупцю за наявності в обох достатньої інформації про кон'юнктуру ринку ідентичних або подібних товарів (пп. 14.1.219 ПКУ);
- ринком товару вважається сфера обігу, в межах якої товар можна придбати чи реалізувати на найближчій території без істотних додаткових витрат (пп. 14.1.218 ПКУ).
Практичний висновок звідси такий: якщо ціна, за якою ви фактично реалізуєте продукцію, узгоджується з поточним ринковим рівнем на аналогічний товар, саме вона і є базою оподаткування ПДВ — навіть якщо ця сума менша за виробничі витрати. А ось якщо ринкова ціна на подібну продукцію вища за ту, за якою ви продаєте товар, донараховувати ПДВ доведеться саме до рівня ринкової ціни, а не до собівартості.
Для обґрунтування ринкового рівня цін варто заздалегідь підготувати доказову базу: прайс-листи конкурентів, біржові котирування, аналітичні огляди ринку, а за потреби — висновок незалежної оцінки, особливо якщо продукція є унікальною. Це важливо, оскільки саме на контролюючий орган покладається обов'язок доводити, що договірна ціна відхиляється від ринкової (пп. 14.1.71 ПКУ) — але мати власні аргументи на випадок перевірки все одно необхідно.
Порядок складання податкових накладних
Якщо ціна продажу відповідає ринковій — податкова накладна оформлюється в загальному порядку, без будь-яких особливостей.
Якщо ж договірна ціна нижча за звичайну (ринкову), п. 15 Порядку №1307 передбачає два допустимі підходи:
1. Перший варіант — складати дві податкові накладні на кожну операцію: одну — на покупця виходячи з фактичної договірної вартості, другу — "на себе" на суму перевищення звичайної ціни над договірною;
2. Другий варіант — оформлювати накладні на покупців за фактичною ціною постачання, а наприкінці місяця (не пізніше останнього дня) додатково скласти одну зведену податкову накладну на загальну суму перевищення звичайних цін над договірними за всіма подібними операціями за звітний період.
У другій (або зведеній) податковій накладній, яка складається на суму перевищення, обов'язково зазначається код причини "15" — "Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання". Покупцю такий документ не передається — продавець вказує в ньому власні реквізити.
Варто також враховувати, що суттєве заниження ціни продажу відносно ринкового рівня може спричинити додаткові запитання з боку ДПС щодо ділової мети операції. Однак для цілей ПДВ визначальним показником залишається саме звичайна (ринкова) ціна, а не собівартість продукції.
Висновки
- Собівартість продукції не бере участі у формуванні бази оподаткування ПДВ — законодавство орієнтує виключно на звичайну (ринкову) ціну товару, визначену відповідно до пп. 14.1.71, 14.1.218 та 14.1.219 ПКУ;
- Якщо договірна ціна реалізації відповідає ринковому рівню, ПДВ нараховується з неї, навіть якщо вона нижча за виробничі витрати; якщо ж вона нижча за ринкову — донарахування здійснюється до рівня звичайної ціни;
- У разі продажу нижче ринкової ціни платник податку зобов'язаний скласти другу (або зведену) податкову накладну з кодом причини "15" на суму перевищення, дотримуючись порядку, встановленого п. 15 Порядку №1307.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
