Оподаткування винагороди за балансування загального графіка групи: касовий метод чи перша подія? (аудіоверсія)

Нормативно-правове регулювання

Відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2028 року, касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту застосовують, зокрема, платники ПДВ, які:

• здійснюють постачання, передачу або розподіл електричної та/або теплової енергії; 
• надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії; 
• здійснюють постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. 

Отже, сам факт здійснення діяльності на ринку електричної енергії не є достатньою підставою для застосування касового методу. Необхідно, щоб конкретна операція належала до операцій, безпосередньо визначених п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Для вирішення питання необхідно встановити, чи може винагорода сторони, відповідальної за баланс, за організацію участі в балансуючій групі та оптимізацію небалансів розглядатися як:

• оплата послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів; 
• оплата послуг із зменшення навантаження; 
• плата за абонентське обслуговування, до якої може застосовуватися касовий метод. 

Послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону «Про ринок електричної енергії» на учасників ринку можуть покладатися спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До таких спеціальних обов’язків, зокрема, належать:

• забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел; 
• виконання функцій постачальника універсальних послуг; 
• виконання функцій постачальника «останньої надії»; 
• надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; 
• підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. 

Перелік, наведений у ст. 62 Закону, не є вичерпним. Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку й інші спеціальні обов’язки.

Водночас відкритий характер цього переліку не означає, що будь-яка послуга, пов’язана з функціонуванням ринку електричної енергії, автоматично є послугою із забезпечення загальносуспільних інтересів.

На думку консультанта, для такої кваліфікації необхідно, щоб відповідний спеціальний обов’язок:

• був установлений законом або покладений Кабінетом Міністрів України; 
• був адресований конкретним учасникам ринку або визначеній категорії учасників; 
• мав визначену загальносуспільну мету; 
• виконувався в межах нормативно встановленого механізму; 
• не виникав виключно на підставі комерційної домовленості сторін. 

Постановою КМУ від 05.06.2019 р. №483 затверджено Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Постанова №483 є одним із механізмів реалізації ст. 62 Закону та визначає:

• мету покладення спеціальних обов’язків; 
• учасників ринку, на яких вони покладаються; 
• зміст відповідних операцій; 
• порядок укладення спеціальних договорів; 
• механізм розрахунків і визначення вартості відповідних послуг. 

Водночас постанова №483 не покладає на сторону, відповідальну за баланс, спеціального обов’язку щодо організації балансуючої групи або оптимізації небалансів її учасників.

Не передбачає вона й спеціального обов’язку щодо надання за плату послуг, вартість яких визначається у розмірі 5% економічного ефекту учасника балансуючої групи.

Тому, на думку консультанта, отримання стороною, відповідальною за баланс, договірної винагороди за організацію участі в балансуючій групі та оптимізацію небалансів не є виконанням спеціального обов’язку, установленого відповідно до ст. 62 Закону або постанови КМУ №483.

Правова природа послуг сторони, відповідальної за баланс

За умовами наведеного договору ТОВ:

• є стороною, відповідальною за баланс; 
• представляє інтереси учасника балансуючої групи перед оператором системи передачі; 
• несе відповідальність за небаланси учасника та всієї балансуючої групи; 
• здійснює балансування за рахунок загального графіка групи; 
• отримує частину економічного ефекту, створеного внаслідок такого балансування. 

На думку консультанта, за своїм змістом це є комерційною послугою з організації участі в балансуючій групі, адміністрування та оптимізації небалансів.

Метою такої послуги є зменшення витрат конкретного учасника на врегулювання небалансів та отримання ним економічного ефекту. Розмір винагороди визначається договором між сторонами як частина отриманого економічного ефекту.

Отже, зазначена послуга:

• надається в межах добровільних договірних відносин; 
• спрямована на отримання економічної вигоди учасником балансуючої групи; 
• не надається на виконання спеціального обов’язку, покладеного відповідно до ст. 62 Закону; 
• не належить до послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у значенні п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. 

Те, що діяльність сторони, відповідальної за баланс, пов’язана з функціонуванням ринку електричної енергії та може сприяти зменшенню небалансів, не змінює комерційної природи цієї послуги.

Послуги із зменшення навантаження

Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, послуга із зменшення навантаження визначається як послуга із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою, надана внаслідок виконання команди оператора системи передачі.

За наведеними у запитанні умовами послуга сторони, відповідальної за баланс, таким ознакам не відповідає.

Економічний ефект від участі в балансуючій групі може виникати внаслідок взаємного сальдування різноспрямованих небалансів її учасників. Наприклад, відхилення одного учасника в бік збільшення споживання може частково компенсуватися відхиленням іншого учасника у протилежному напрямку.

При цьому фактичне навантаження окремого учасника або всієї балансуючої групи може не зменшуватися.

Отже, зменшення небалансів та зменшення навантаження є різними за змістом операціями. На думку консультанта, плата у розмірі 5% економічного ефекту від балансування загального графіка групи не є оплатою послуги із зменшення навантаження в розумінні Правил ринку.

Застосування касового методу постачальником

На думку консультанта, сторона, відповідальна за баланс, не має достатніх підстав для застосування касового методу до винагороди у розмірі 5 % економічного ефекту учасника балансуючої групи.

За своїм економічним змістом це оплата окремої комерційної послуги з організації участі в балансуючій групі та оптимізації небалансів.

Тому, на думку консультанта, положення п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на таку винагороду не поширюються.

Водночас ця позиція ґрунтується на системному тлумаченні норм законодавства. Оскільки п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ безпосередньо не визначає порядок оподаткування винагороди сторони, відповідальної за баланс, для підтвердження порядку оподаткування конкретної операції доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.

Дата виникнення податкових зобов’язань

Якщо касовий метод до зазначеної винагороди не застосовується, дату виникнення податкових зобов’язань необхідно визначати за загальним правилом першої події, установленим п. 187.1 ПКУ.

Податкові зобов’язання виникають за датою події, яка відбулася раніше:

• зарахування коштів від замовника; або 
• оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг. 

Якщо акт наданих послуг оформлено раніше, ніж отримано оплату, податкові зобов’язання виникають на дату такого акта. На цю дату постачальник повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ строк.

Податковий кредит учасника балансуючої групи

Якщо постачальник застосував касовий метод та склав податкову накладну на дату оплати, хоча першою подією було оформлення акта наданих послуг, така податкова накладна складена не на дату виникнення податкових зобов’язань.

У покупця в такому випадку виникає ризик щодо правомірності формування податкового кредиту. Реєстрація податкової накладної в ЄРПН сама по собі не усуває порушення, пов’язаного з неправильно визначеною датою її складання.

Якщо постачальник вважає, що має право застосовувати касовий метод, доцільно отримати від нього документальне та нормативне обґрунтування такої позиції, а для усунення податкової невизначеності — звернутися за ІПК.

Висновок

На думку консультанта, плата у розмірі 5% економічного ефекту є договірною винагородою за організацію участі в балансуючій групі та оптимізацію небалансів. Вона не належить до послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів або зменшення навантаження.

Тому підстав для застосування касового методу за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ немає. Податкові зобов’язання визначаються за першою подією відповідно до п. 187.1 ПКУ. Якщо акт оформлено раніше за оплату, податкову накладну складають на дату акта, а накладну, складену на дату оплати, доцільно виправити.

Це професійна думка консультанта. Через відсутність прямого регулювання та офіційних роз’яснень ДПС для мінімізації ризиків доцільно отримати ІПК.