• Посилання скопійовано

Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)

Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?

Слухати консультацію (0:00)

Повне питання

У листопаді минулого року сільськогосподарське підприємство здійснило посів озимої пшениці на земельних ділянках сільськогосподарського призначення. До лютого 2026 року посіви озимої пшениці перебували у фазі трубкування, були життєздатними та розвивалися у штатному режимі відповідно до технології вирощування культури.

З кінця лютого 2026 року до кінця квітня 2026 року на зазначених земельних ділянках у зв'язку із проведенням заходів оборони в умовах воєнного стану уповноваженими органами військового управління здійснювалося будівництво фортифікаційних споруд.

Унаслідок проведення таких робіт посіви озимої пшениці були повністю знищені.

За результатами обстеження відповідною комісією складено документи, якими встановлено, що посіви пошкоджені безповоротно, не підлягають відновленню та підлягають повному списанню. 

Питання

  1. Чи вважаються посіви озимої пшениці та витрати на їх вирощування такими, що знищені внаслідок дії обставин непереборної сили та/або проведення заходів оборони в умовах воєнного стану?
  2. Чи виникає у платника податку обов'язок нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ при списанні таких посівів та витрат на їх вирощування? 

Відповідь

В загальному порядку у разі, якщо внаслідок незалежних від підприємства обставин відбулося пошкодження або знищення посівів, в результаті чого списуються придбані з ПДВ товари/послуги, які використані для їх вирощування, то податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими пп. 198.5 ПКУ, платником ПДВ:

  • нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню ПДВ;
  • не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Водночас у ситуації, що розглядається, необхідно враховувати спеціальні норми податкового законодавства, запроваджені на період дії воєнного та надзвичайного стану. Так, якщо товари були знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що належним чином підтверджено документально, застосуванню підлягають положення пп. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, в якому зазначено: «тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари: придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану».

На нашу думку, посіви озимої пшениці та витрати на їх вирощування можуть розглядатися як такі, що були втрачені (знищені) внаслідок проведення заходів оборони в умовах воєнного стану, оскільки їх знищення відбулося не в результаті господарського рішення платника податку, а внаслідок будівництва фортифікаційних споруд, здійсненого уповноваженими органами військового управління. З обставин ситуації вбачається, що до моменту пошкодження посіви перебували у належному агротехнічному стані, були життєздатними та розвивалися відповідно до технології вирощування. Водночас їх подальше використання за призначенням стало неможливим виключно через проведення заходів оборони та будівництво фортифікаційних споруд на земельних ділянках, де вони знаходилися. Таким чином, між проведенням заходів оборони та знищенням посівів існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, підтверджений відповідними документами та висновками комісії про неможливість відновлення посівів і необхідність їх повного списання. Дані висновки підтверджуються і податковою в ІПК від 04.06.2026 р. №3224/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

Підтвердженням факту знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили можуть бути відповідні первинні (бухгалтерські) документи, а також сертифікат, що підтверджує настання таких обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Наявність сертифіката Торгово-промислової палати України (уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати), що підтверджує факт настання обставин непереборної сили, є обов’язковим для цілей використання норм пп. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ в частині не застосування норм пп. 198.5 ПКУ у випадку, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, підлягають списанню у зв’язку з їх знищенням (втратою) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Висновки

  • Посіви озимої пшениці, знищені внаслідок будівництва фортифікаційних споруд під час воєнного стану, можуть вважатися втраченими внаслідок дії обставин непереборної сили за умови належного документального підтвердження;
  • За наявності підтвердних документів та сертифіката ТПП можуть застосовуватися положення п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;
  • У такому випадку податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    Сьогодні 15:012
  • Анулювання ПДВ-реєстрації у 2026 році: штраф за нереєстрацію ПН і декларування ПЗ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство безоплатно передало імпортовані спортивні вироби благодійному фонду та склало податкову накладну на неплатника ПДВ від 13.05.2026 р. з граничним строком реєстрації 05.06.2026 р. 14.05.2026 р. реєстрацію платника ПДВ анульовано за пп. «г» п. 184.1 ПКУ. Чи застосовуються штрафи за нереєстрацію такої ПН та як задекларувати податкові зобов’язання за травень 2026 року?
    Сьогодні 14:2510
  • Взаємозалік оренди та цесії у 2026 році: ПДВ-наслідки і порядок відображення (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ надало послуги оренди нерухомості, а згодом його орендар набув право вимоги за кредитним договором цього підприємства. Сторони планують припинити рівнозначні зустрічні вимоги шляхом зарахування. Чи впливає такий взаємозалік на нарахування ПДВ, складання податкової накладної та відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту у сторін?
    Сьогодні 13:0714
  • Чи потрібно банку нараховувати податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ при передачі товарів для ЗСУ? (аудіоверсія)
    Банк здійснює операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому за товарами та послугами, придбаними для власної діяльності, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ. Водночас банк планує придбати автомобілі, техніку та інші матеріальні цінності для їх безоплатної передачі ЗСУ. Чи може банк у такому випадку не нараховувати компенсуючі ПЗ відповідно до пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ?
    Сьогодні 10:0926
  • Повернення передоплати після зміни назви покупця: як скласти РК до податкової накладної? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало передоплату за товар від юридичної особи та на дату отримання коштів склало податкову накладну. Надалі покупець змінив найменування та звернувся з листом про повернення авансу. У бухгалтера виникає питання: які реквізити покупця зазначати в розрахунку коригування до податкової накладної - старі чи нові?
    Сьогодні 09:1525