• Посилання скопійовано

Нестача товарів за результатами інвентаризації: ПДВ, податок на прибуток та бухгалтерський облік (аудіоверсія)

За результатами інвентаризації підприємство виявило нестачу товарів, придбаних з ПДВ, за якими податковий кредит було відображено в декларації. Матеріально відповідальну особу не призначено, договір про повну матеріальну відповідальність відсутній, а приймання та відпуск товарів здійснював директор. Чи потрібно нараховувати ПДВ-зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ, як відобразити нестачу в бухобліку та чи виникають різниці з податку на прибуток?

Слухати консультацію (0:00)

Чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?

Так, потрібно.

Відповідно до пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за товарами, придбаними з ПДВ, якщо вони починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю.

Виявлена під час інвентаризації нестача свідчить про відсутність товарів, які раніше були придбані з метою використання в господарській діяльності. Оскільки такі товари фактично вибули без здійснення оподатковуваних операцій з постачання, вони вважаються використаними поза межами господарської діяльності. Тому на дату затвердження результатів інвентаризації підприємство повинно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ.

При цьому не має значення, чи буде в майбутньому встановлено винну особу та чи відшкодовуватимуться завдані збитки.

Як відобразити нестачу в бухгалтерському обліку?

Підставою для списання нестачі є протокол інвентаризаційної комісії, затверджений керівником підприємства, та акт списання запасів, оформлений відповідно до вимог Закону про бухоблік.

У бухгалтерському обліку операції відображаються такими записами:

  • Дт 947 Кт 20 (22, 26, 28) – списано вартість відсутніх запасів;
  • Дт 947 Кт 641/ПДВ – нараховано податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ;
  • Дт 072 – суму нестачі відображено на позабалансовому рахунку до встановлення винної особи або прийняття рішення щодо відшкодування збитків.

Податок на прибуток

Незалежно від того, чи застосовує підприємство податкові різниці, спеціальних коригувань фінансового результату при списанні нестач товарів ПКУ не передбачає. Тому вартість нестачі та сума нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ враховуються за правилами бухгалтерського обліку.

Відсутність матеріально відповідальної особи, договору про повну матеріальну відповідальність або невстановлення винної особи не впливають на порядок бухгалтерського та податкового обліку нестачі. Для цілей ПДВ податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ нараховуються за самим фактом виявлення нестачі. Такі обставини мають значення лише для можливості подальшого стягнення збитків.

Після списання з балансу суму нестачі відображають на позабалансовому субрахунку 072 до моменту відшкодування збитків, встановлення винної особи або закінчення строку позовної давності.

Також читайте: 

Висновки

  1. Виявлена під час інвентаризації нестача товарів є підставою для нарахування компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ незалежно від наявності чи відсутності винної особи;
  2. У бухгалтерському обліку вартість нестачі списується на рахунок 947, а сума нестачі додатково відображається на позабалансовому субрахунку 072;
  3. Для нестач товарів ПКУ не передбачає спеціальних податкових різниць, тому як платники, що не застосовують різниці, так і платники, які їх застосовують, відображають такі операції за правилами бухгалтерського обліку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оренда матеріальних активів у 2026 році: формулювання акта і податкової накладної (аудіоверсія)
    Підприємство передало в оренду іншому підприємству матеріальні активи (свердловини, насос, монтажний комплект, лічильник, мінералопровід). У договорі визначено загальну місячну орендну плату, а передачу оформлено актом приймання-передачі. Чи допустимо в акті наданих послуг і податковій накладній зазначати: «Оренда за користування матеріальними активами згідно з договором №___від__»?
    12.06.202641
  • Продаж пошкодженого обладнання у 2026 році: ПДВ-наслідки та порядок оформлення (аудіоверсія)
    Підприємство придбало обладнання, яке згодом зазнало пошкоджень унаслідок ворожого обстрілу з боку РФ. Факт пошкодження офіційно зафіксовано через Торгово-промислову палату. Оскільки після заміни окремих комплектуючих обладнання може функціонувати, було знайдено покупця, який готовий придбати його в поточному стані за 50% від початкової вартості. Чи має право підприємство продати таке пошкоджене обладнання та які наслідки з ПДВ необхідно врахувати?
    12.06.202627
  • Податкова накладна постачальники електроенергії при отриманні плати за перетікання реактивної енергії (аудіоверсія)
    За операціями з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії ПЗ з ПДВ нараховують за загальними правилами на дату першої події. На таку дату постачальник зобовʼязаний скласти ПН із зазначенням відповідного коду послуги згідно з ДКПП
    11.06.2026217
  • ІТ-освітні послуги фізособам: коли можна складати зведену ПН? (аудіоверсія)
    ТОВ – резидент Дія Сіті, платник ПДВ, надає фізособам (неплатникам ПДВ) ІТ-освітні послуги, звільнені від ПДВ за пп. 197.1.33 ПКУ. Оплата надходить через LiqPay або на рахунок. Перша подія може бути як оплатою, так і наданням послуг. Наприклад, у травні отримано аванс від покупця А (включено в зведену ПН), а в червні надано послугу за цим авансом та отримано нову оплату. Чи можна складати одну підсумкову або зведену ПН щодо всіх неплатників ПДВ та як визначати обсяг постачання за такими «перехідними» операціями?
    11.06.202649
  • Податковий кредит за розблокованою ПН у 2026 році: уточнення періоду та строків (аудіоверсія)
    Податкова накладна від 02.06.2023 р. була своєчасно подана на реєстрацію, але її реєстрацію зупинили, а розблокували 06.06.2024 р. Лише 28.05.2026 р. підприємство виявило факт розблокування. Чи можна включити суму ПДВ до податкового кредиту в червні 2026 року через уточнюючий розрахунок і за який саме звітний період слід подати таке уточнення з урахуванням строків давності?
    11.06.2026190