• Посилання скопійовано

Отримання авансу через Payoneer: коли визнавати дохід та нараховувати ПДВ?

Підприємство (юрособа) надає послуги нерезидентам, місце постачання яких знаходиться в Україні. Іноземний замовник перерахував 100% передоплату на їх акаунт у міжнародній платіжній системі Payoneer. Через кілька днів підприємство вивело цю валюту на поточний рахунок підприємства в українському банку. На яку саме дату воно має нарахувати ПЗ з ПДВ і зареєструвати ПН? Якою датою безпечніше визнавати дохід у бухобліку?

Використання міжнародних платіжних систем, таких як Payoneer, значно спрощує розрахунки з іноземними контрагентами. Однак з погляду вітчизняного податкового та бухгалтерського законодавства ця зручність приховує серйозні ризики. Основна проблема полягає в тому, що електронні гаманці або корпоративні акаунти в таких сервісах не мають статусу повноцінних банківських рахунків у розумінні українського нормативного поля. Цей факт безпосередньо впливає на алгоритм визначення дат виникнення податкових зобов'язань та відображення фінансових результатів.

Щодо податку на додану вартість (ПДВ) та складання податкової накладної

Оскільки місце постачання ваших послуг знаходиться на митній території України (що визначається правилами статті 186 Податкового кодексу України), така операція є об'єктом оподаткування ПДВ. За загальним правилом, податкові зобов'язання формуються за принципом «першої події». У вашій ситуації, коли оплата передує фактичному наданню послуг та підписанню акта, цією подією є отримання грошових коштів від клієнта.

Проте виникає закономірне запитання: надходження грошей куди саме вважається фактом оплати? Податкова служба має чітку та однозначну позицію із цього приводу. У своїй індивідуальній податковій консультації від 26.02.2026 р. №209/2/99-00-21-01-01-02 контролери роз'яснюють, що датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є виключно дата зарахування коштів на ваш офіційний банківський рахунок.

Відповідно, керуючись нормами пп. 201.1 ПКУ, ви зобов'язані скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) саме на ту дату, коли іноземна валюта надійшла транзитом з Payoneer на ваш поточний рахунок в українській банківській установі. Надходження віртуальної валюти на баланс самого акаунта Payoneer для цілей нарахування ПДВ фіскалами як розрахункова операція не розглядається.

Щодо бухгалтерського обліку, курсових різниць та визнання доходу

Питання дати відображення доходу є більш неоднозначним. У згаданому вище листі ДПС ухилилася від надання прямої відповіді. Посилаючись на пп. 134.1.1 ПКУ (який прив'язує об'єкт оподаткування податком на прибуток до фінансового результату за правилами бухобліку) та пп. 44.1 ПКУ (заборона складати звітність на базі непідтверджених даних), податківці зазначили, що методологія обліку валюти в таких системах належить до виключної компетенції Міністерства фінансів та Національного банку України.

Доки профільні відомства не випустили детальних інструкцій, радимо діяти максимально обережно. Згідно з пп. 5 НП(С)БО 15 «Дохід», дохід підприємства визнається в момент збільшення активу або зменшення зобов'язання, що призводить до зростання власного капіталу (за умови достовірної оцінки такого доходу). Оскільки правовий статус коштів, що "зависли" у міжнародній платіжній системі, є спірним, факт реального отримання активу підтверджується лише випискою вітчизняного банку.

Тому найбезпечнішим рішенням є стовідсоткове перерахування отриманих від нерезидента сум з Payoneer на офіційний валютний рахунок підприємства в Україні. Саме дату банківської виписки про зарахування цих коштів слід використовувати як підставу для визнання доходу в бухгалтерському обліку та як стартову точку для подальшого розрахунку курсових різниць. Такий підхід повністю захистить бізнес від претензій аудиторів та інспекторів щодо нестачі належних первинних документів.

Висновки

  • Податкові зобов'язання з ПДВ за "першою подією" (отримання авансу) виникають не в день надходження грошей на віртуальний рахунок Payoneer, а виключно на дату їх фізичного зарахування на банківський рахунок підприємства в Україні;
  • Для уникнення порушень методології бухобліку та норм П(С)БО 15 дохід від реалізації послуг також доцільно визнавати за фактом надходження валюти в український банк, оскільки саме ця подія належним чином підтверджується первинними документами (банківською випискою);
  • В умовах відсутності чітких регуляторних роз'яснень від Мінфіну та НБУ залишати корпоративну виручку на балансах іноземних платіжних систем ризиковано; кошти необхідно перераховувати у вітчизняну банківську систему в повному обсязі.

Читайте також: Використання платіжної системи Payoneer юрособою: які облікові та податкові наслідки?

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 10:1441
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202635
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202620
  • Анулювання ПДВ-реєстрації у 2026 році: штраф за нереєстрацію ПН і декларування ПЗ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство безоплатно передало імпортовані спортивні вироби благодійному фонду та склало податкову накладну на неплатника ПДВ від 13.05.2026 р. з граничним строком реєстрації 05.06.2026 р. 14.05.2026 р. реєстрацію платника ПДВ анульовано за пп. «г» п. 184.1 ПКУ. Чи застосовуються штрафи за нереєстрацію такої ПН та як задекларувати податкові зобов’язання за травень 2026 року?
    15.06.202629
  • Взаємозалік оренди та цесії у 2026 році: ПДВ-наслідки і порядок відображення (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ надало послуги оренди нерухомості, а згодом його орендар набув право вимоги за кредитним договором цього підприємства. Сторони планують припинити рівнозначні зустрічні вимоги шляхом зарахування. Чи впливає такий взаємозалік на нарахування ПДВ, складання податкової накладної та відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту у сторін?
    15.06.202621