Коли виникає об’єкт оподаткування ПДВ при наданні рекламних послуг нерезидентом-посередником?

Так, у ТОВ виникає обов’язок нарахувати та сплатити ПДВ. Послуги з розміщення реклами в Інтернеті підпадають під визначення електронних послуг, і місце їх постачання визначається за місцем реєстрації отримувача.

Аргументація

Для правильного оподаткування важливо визначити місце постачання послуг. Якщо воно знаходиться на митній території України, послуги є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 185.1 ПКУ).

У вашій ситуації діють спеціальні правила визначення місця постачання, а не загальне правило пп. 186.4 ПКУ (за місцем реєстрації постачальника).

Розглянемо чому:

• Електронні послуги: Рекламні послуги в мережі Інтернет (Google, Facebook тощо) відповідають визначенню електронних послуг згідно з пп. 14.1.56-5 ПКУ. Для них встановлено окреме правило: місцем постачання є місцезнаходження отримувача послуг (п. 186.3-1 ПКУ). Оскільки отримувачем є українське ТОВ, місце постачання — Україна;
• Рекламні послуги: Навіть якщо не розглядати ці послуги як електронні, а як класичні рекламні, діє пп. «б»  пп. 186.3 ПКУ. Він також визначає місце постачання за місцем реєстрації отримувача (замовника);
• Посередництво: Якщо нерезидент діє як посередник, то згідно з пп. «є» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання посередницьких послуг (якщо самі послуги перелічені в пп. 186.3 ПКУ, куди входить і реклама) є місце реєстрації отримувача цих послуг.

Висновок:

Незалежно від того, як трактувати транзакцію — як пряме отримання електронних послуг чи як отримання посередницьких послуг з організації реклами, — місце постачання знаходиться в Україні (оскільки ТОВ — резидент).

Відповідно до ст. 208 ПКУ, при отриманні послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України, отримувач послуг (ТОВ) є податковим агентом. ТОВ зобов’язане:

• скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН;
• нарахувати та сплатити податкові зобов’язання з ПДВ.

Тож сплата через посередника-нерезидента не звільняє українське підприємство від сплати ПДВ.