• Посилання скопійовано

У разі оскарження рішення податківців рядок 24 декларації з ПДВ можна не чіпати до рішення суду

Що робити, якщо податківці вирішили зняти вам податковий кредит з ПДВ, який уже встиг «осісти» у рядку 24 декларації з ПДВ, а ви не погоджуєтеся з таким рішенням податківців і подали судове оскарження? Зокрема, чи слід знімати рядок 24 декларації з ПДВ?

Зазначимо, що взагалі ПКУ не вимагає вносити зміни до декларації з ПДВ за наслідками податкових перевірок. Єдиний випадок — це рядок 21.3, у якому відображається сума, на яку зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу. Начебто і схожий випадок. Але, як зазначено у пп. 4.6.7 р. V Порядку №14921, рядок 21.3 передбачено для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 — після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом ДПС. Отже, на перший погляд, у такому випадку йдеться лише про конкретний вид перевірок, — які проводяться згідно з пунктами 200.10, 200.11 ПКУ, тобто якщо платник ПДВ заявив про намір отримати бюджетне відшкодування. На таку думку, зокрема, наштовхує і роз'яснення, яке ще недавно було в ЄБПЗ.


Проте, на думку деяких фахівців, значення рядка 24 (а власне, його вплив на рядок 25) можна зменшити, використавши рядок 21.3. Адже саме так і побудовано алгоритм декларації з ПДВ.

На думку автора, у цьому випадку ви маєте вибір, як саме зменшити значення рядка 24: або скористатися рядком 21.3, або ж просто зменшити на відповідну суму рядок 24. Але у наведеному у запитанні випадку — лише після того, як суд прийме рішення на користь податківців (про що — далі).

Зауважимо, що згідно з п. 56.1 ПКУ, рішення, прийняті контролюючим органом, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Так, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене у судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ПКУ).

Тож і виходить, що допоки не буде рішення суду (позитивного чи негативного), рядок 24 декларації з ПДВ (де відображено ПК з ПДВ) можна не чіпати. За такою логікою, сумами з рядка 24 платник ПДВ має право користуватися для зменшення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Рорат Василь

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Як відобразити доплачене мито та ПДВ за МД 2023 року?
    В грудні 2023 року було коригування митної вартості імпортованого товару згідно зі ст. 55 МКУ. Внаслідок коригування було збільшено суму ввізного мита та ПДВ. Оскільки підприємство планувало відразу подавати до суду, собівартість товару не була збільшена на суму доплаченого мита, а сума доплаченого ПДВ не була включена до податкового кредиту. У вересні 2025 року отримано рішення суду не на користь підприємства. Як тепер відкоригувати податковий кредит та собівартість товару?
    Сьогодні 11:188
  • Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
    Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ за ліцензійним договором щодо виплати роялті у разі припинення зобов’язань шляхом спливу строку позовної давності, прощення боргу, переведення боргу, взаємозаліку чи відступлення права грошової вимоги, з урахуванням таких варіантів: обидві сторони – резиденти; ліцензіат – нерезидент, ліцензіар – резидент; ліцензіат – резидент, ліцензіар – нерезидент?
    Сьогодні 10:576
  • Податкові зобов'язання з ПДВ при продажу неплатником ПДВ на суму більшу ніж 1 млн грн
    ТОВ, що не є платником ПДВ, планує продаж товару у жовтні на суму більшу ніж 1 млн грн. Чи виникають у нього податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією, враховуючи, що сума перевищує поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн?
    29.09.2025446
  • Реєстрація благодійної організації платником ПДВ при безоплатній передачі авто вартість більше 1 млн грн
    Чи повинна благодійна організація, яка має статус неприбутковості та не є платником ПДВ, реєструватися платником ПДВ при безоплатній передачі легкового автомобіля, вартість якого перевищує 1 млн грн, якщо цей автомобіль був отриманий як благодійна пожертва?
    29.09.202526
  • Аванс повернено після сплину 1095 днів: суму незареєстрованого РК списуємо на витрати?
    Приватне підприємство отримало передплату за товар від іншого підприємства в м. Каховка ще до початку війни. Наразі до нього звернувся їх головний офіс (Київ) про повернення коштів, товар їм уже не потрібний. У разі повернення коштів, ПП не зможе зареєструвати РК та зменшити свої зобов'язання з ПДВ, бо вже минуло 1095 днів. Вони стверджують, що воно має право віднести суму ПДВ на витрати, але не всі 20%, а тільки 18%. Чи справді це так?
    26.09.202592