ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Підтверджуючі документи для пільги з ПДВ та ввізного мита для виробника БПЛА

Які документи потрібно мати компанії-виробнику БПЛА на момент розмитнення комплектуючих для виготовлення БПЛА, щоб скористатися пільгою з ПДВ та ввізного мита?

Під час воєнного стану імпортерів звільняють від сплати ввізного мита та ПДВ на складники БПЛА – матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектуючі (див. пп. 95 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, пп. 9-26 розд. ХХІ МКУ). Підставою для цих пільг є такі закони України:

  • №3123-IX, який вносить зміни до Перехідних положень Податкового кодексу;
  • №3124-IX, який вносить зміни до Прикінцевих та Перехідних положень Митного кодексу.

Обидва закони діють від червня 2023 року до скасування воєнного стану в Україні.

Фактично, можна ввозити без дозвільних документів дрони та їхні частини, зазначені в додатку до постанови КМУ від 09.12.2022 р. №1378. Вони можуть імпортуватися без дозволу Держекспортконтролю. Усі ці товари першочергово пропускатимуть через контрольні пункти на кордонах. Також для товарів із цього списку не застосовуватимуть заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності – ліцензування і квотування.

Ця преференція застосовується, якщо запчастини ввозять суб’єкти господарювання для власної виробничої діяльності з виготовлення або ремонту безпілотних систем, що класифікуються в товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД. Тобто посередники користуватися пільгами не можуть.

Мито не сплачується, якщо замовником такої продукції є державний замовник, визначений Кабміном, зокрема, за такими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД: 8807 10 00, 8807 20 00 та 8807 30 00 (запчастини до безпілотних літальних апаратів).

Дрони та комплектуючі для них можна ввозити без сплати ПДВ та мита лише за умови, що кінцевий користувач буде представником силових структур чи Міноборони. Якщо це обладнання в Україні реалізують на вільному ринку, заощаджені податки донарахують.

Тобто скористатися пільгами може лише спеціалізоване підприємство, яке вже має укладений контракт на виготовлення або ремонт БПЛА від структур, пов’язаних з обороною.

Для отримання податкової пільги на імпортовані комплектуючі для БПЛА необхідно надати підтвердження, що їх використають саме для виробництва дронів для потреб сил оборони.

Потрібно зібрати ланцюжок документів для підтвердження кінцевого користувача, який має відношення до державних безпекових структур. Це має бути видаткова накладна із зазначенням військової частини чи централізованого органу закупівель. Навіть, якщо в процесі постачання задіяно декілька підприємств чи фондів, потрібно мати підтвердження постачання обладнання від усього ланцюжка.

Для розмитнення із застосуванням преференції необхідно в митній декларації у графі 36 зазначити тризначний цифровий код пільги – 241. До декларації необхідно додати документи, що обґрунтовують правомірність застосування пільги:

  • Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказані види діяльності підприємства, наприклад, КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування;
  • Зобов’язання про цільове використання ввезених товарів;
  • Довідка про наявність виробничих потужностей і приміщень (наприклад, договір оренди);
  • Креслення БПЛА з позначенням відповідних складових на підтвердження того, що вони дійсно входять у конструкцію літального апарата.

Крім надання пакета документів під час митного оформлення, підприємство має щоквартально подавати звіт про використання ввезених за цією процедурою товарів. Звіт складається в довільній формі та подається митному органу щоквартально до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом. У цьому документі треба повідомляти про перелік ввезених комплектуючих, залишок невикористаних деталей, кількість вироблених і відремонтованих БПЛА тощо.

Наведені у звіті дані повинні відповідати показникам товарних і виробничих звітів, складених на відповідних підприємствах, що зобов’язані вести бухгалтерський облік.

Неподання такого звіту підприємством у встановлений строк є підставою для відмови в подальшому митному оформленні товарів із застосуванням пільги. У разі нецільового використання товарів підприємство зобов’язане сплатити суму ввізного мита і ПДВ, а також пеню відповідно до Закону.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.2026351
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.2026331
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.2026102
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202631
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202663