Визначення бази оподаткування ПДВ та документальне оформлення при списанні та продажу ОЗ та НМА

ПДВ при списанні ОЗ/НМА через пошкодження

Основні засоби

Якщо ОЗ ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то така операція згідно з абз. 1 пп. 189.9 ПКУ для цілей оподаткування розглядається як постачання. Причому база оподаткування визначається за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Податкова служба вважає, що звичайна ціна має визначатися на рівні ринкової ціни (див., приміром, тут). Таким чином, з погляду податкової служби, база оподаткування при ліквідації ОЗ має визначатися в розмірі ринкової ціни, але не нижче балансової вартості. Тож якщо балансова вартість вища ринкової, ПДВ нараховують на балансову вартість.

Про особливості складання ПН в цій ситуації можна почитати тут.

Але в абз. 2 пп. 189.9 ПКУ сказано про умови, за яких ПДВ не нераховується. Детально про умови, коли ПДВ не нараховується, можна почитати тут. Зокрема, тут розказано також і про документальне підтвердження операцій списання ОЗ.

Необоротні матеріальні активи

У розглядуваній вище нормі йдеться про основні засоби.

А за нормою пп. 14.1.138 ПКУ до основних засобів відносяться матеріальні активи, вартість яких перевищує 20 000 грн.

Таким чином, якщо на субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» обліковуються об’єкти, вартість яких перевищує 20 000 грн, то з точки зору оподаткування такі об’єкти будуть основними засобами і на них поширюватиметься норма абз. 1 п. 189.9 ПКУ.

Якщо ж такі об’єкти будуть вартістю менше 20 000 грн, то з точки зору оподаткування вони не вважатимуться ОЗ, а вважатимуться малоцінними необоротними матеріальними активами. Для таких об’єктів норма абз. 1 пп. 189.9 ПКУ не застосовується. А застосовується норма пп. 198.5 ПКУ.

З цього приводу дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.04): «Чи нараховуються податкові зобов’язання при здійсненні операцій із списання (ліквідації) малоцінних необоротних матеріальних активів?».

ДПС відповідає, що у разі списання малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) такі МНМА не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.

Отже при списанні МНМА, придбаних з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ:

• нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
• не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

По суті, якщо за МНМА були придбані з ПДВ, то при їх списанні потрібно нарахувати компенсуючий ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Причому база оподаткування визначається за пп. 189.1 ПКУ - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).  Про складання ПН в цій ситуації можна почитати тут.

ПДВ при продажу ОЗ/НМА

У цій ситуації база оподаткування ПДВ визначається за пп. 188.1 ПКУ:

• за договірною вартістю (абз. 1 пп. 188.1 ПКУ), але не нижче
• балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (абз. 2 пп. 188.1 ПКУ)..

Це правило стосується як ОЗ, так і НМА.

Тож якщо ціна продажу менше балансової вартості, складаються дві ПН:

1. перша – на договірну вартість;
2. друга – на різницю між балансовою і договірною вартістю.

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.16): «Які особливості заповнення зведеної податкової накладної, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною?».

ДПС зазначає, що замість позначки «Х» зазначається код ознаки 3 та зазначається тип причини 15. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. У рядках відведених для зазначення даних покупця постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У табличній частині:

• у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), крім опису (номенклатури) товарів/послуг, також зазначається, «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання»;
• графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4, 5 не заповнюються;
• інші графи заповнюються без особливостей.