Будівлю повернено за невиконання умов договору: що з ПДВ?

Відповідно до наведеної умови є дві господарські операції, що потребують уваги:

• повернення будівлі;
• безоплатна передача вже проведених поліпшень будівлі.

Відповідно до пп. «а» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Дата виникнення податкових зобов’язань відповідно до пп. 187.1 ПКУ є подія, що сталася раніше: оплата чи відвантаження. Зауважимо, що дата виникнення ПЗ не залежить від дати переходу права власності.

Проте повернення коштів за цю будівлю не відбулося, а перехід права власності на неї так і не оформлений документально. На нашу думку, потрібно подбати про це і оформити це належним чином.

Якщо кошти за будівлю не поверталися покупцю, то у постачальника немає й підстави складати РК, оскільки не було проведено перерахунку компенсації у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала (див. абз. 1 пп. 192.1 ПКУ).

На нашу думку, для нарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ ще немає підстав, поки не буде вирішено долю оплати за цю будівлю – чи буде вона повертатися покупцю, чи ні. Якщо оплата за будівлю не буде повертатися, то цю заборгованість потрібно буде списати як безнадійну, і вже на дату такого списання нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Інша справа щодо капіталізованих витрат на ремонт. Такі витрати є поліпшенням та збільшують первісну вартість будівлі. Відповідно до пп. 14 НП(С)БО 7, поліпшення призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта, зокрема до зростання очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. За умови повернення будівлі ТОВ не може скористатися даними перевагами і передає таке поліпшення на безоплатній основі.

При безоплатній передачі об’єкта «поліпшення» договірна вартість нульова. ТОВ необхідно скласти дві ПН:

• нульову на продавця будівлі, якому її повертають.
• зведену ПН на перевищення собівартості над ціною продажу відповідно до ст.188 і 189 ПКУ. У реквізитах покупця ТОВ зазначить свої дані.

Ключовим питанням в даній ситуації є визначення вартості поліпшення, за якою воно передається.

Податківці в своїй консультації та ІПК від 22.04.2019 р. № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо безоплатної передачі поліпшення при поверненні орендованого приміщення визначають, що повертається не необоротний актив, а надається послуга.

База оподаткування ПДВ з такої операцій визначається згідно з пп. 188.1 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін (тобто мова про мінімальну базі послуг, а не необротних активів).

За аналогією ми можемо цим скористатися і для наведеної ситуації.

Податківці визначають, що при безоплатній передачі поліпшення було надано послуги з ремонту, і якщо ремонт було самостійно проведено, то база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайної ціни, тобто ринкової, а якщо ремонт проводила стороння організація, то база оподаткування – це вартість придбаних послуг.

На нашу думку, такий підхід може бути застосований лише щодо витрат на ремонт, які не були капіталізовані. А щ одо поліпшень ми не можемо погодитись, і в цьому випадку база оподаткування є саме балансова (залишкова) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни). Та тут вже вирішувати підприємству.

Якщо орієнтуватися на позицію податківців, то капіталізовані витрати на ремонт необхідно буде включити до складу собівартості послуги, і потім надати її на безоплатній основі:

• Дт 151 Кт 63, 661, 65,20 – сторно;
• Дт 23 Кт 63, 661, 65, 20 – сформовано собівартість безоплатно наданої послуги;
• Дт 949 Кт 23 – надання послуги з ремонту безоплатно – списано її собівартість;
• Дт 949 Кт 641 – складено та зареєстровано ПН за ПЗ.

Відкритим залишається питання щодо дати складання такої ПН. В ідеальних умовах дата ПН на безоплатну передачу відповідає даті повернення будівлі.

Тому ТОВ необхідно звернутися до продавця, право власності якого було відновлено, і врегулювати порядок повернення цього майна та оформити його документально. Факт скасування права власності не є визначальним при ідентифікації об’єкта оподаткування ПДВ, так як ні  повернення активу, ні повернення коштів не було.

Таким чином, відповідно до наведеної ситуації, у підприємства не виникає підстав для нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ, адже:

• при повернені коштів, сплачених за будівлю, постачальник складає РК на покупця/ТОВ;
• при безоплатній передачі поліпшення / послуги з ремонту ТОВ складає дві ПН, зокрема нульову та на перевищення собівартості над ціною продажу відповідно до ст.188 і 189 ПКУ;
• якщо кошти за будівлю не будуть повернені, ПДВ потрібно буде нарахувати за пп. 198.5 ПКУ на дату списання заборгованості продавця будівлі.