Чи можна скористатися ПК з ПДВ на оренду приміщення, якщо воно не приносить доходу?

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.

Згідно з пп. «а» пп. 198.1 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пп. 201.10 ПКУ).

Зауважимо, що згідно з пп. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, операція має бути документально підтверджена. Якщо ПН має помилку, то така накладна не відповідає даним бухобліку та не включається до податково кредиту платника.

Враховуючи зазначене, компанія-коворкінг формує податковий кредит за операцією з отримання послуг оренди на підставі ПН, складеної за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та зареєстрованої в єдиному реєстрі ПН.

Відповідно до наведеної умови витрати на оренду приміщення є витратами періоду, їх не можливо безпосередньо ідентифікувати з доходом, для отримання якого вони здійснені (пп. 7 НП(С)БО 16). Такі витрати доцільно обліковувати у складі інших операційних витрат на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Звичайно, у компанії виникає питання, чи відносяться за таких умов витрати за договором оренди до господарської діяльності. На нашу думку так, і ось чому.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.136 ПКУ).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Більш детально про це - тут.

Вимушене призупинення роботи за наявності трудових ресурсів, необоротних активів, зокрема меблів та техніки, діючого договору оренди, за яким проводяться розрахунки, не передбачає відсутність господарської діяльності та відповідно ділової мети. Адже підприємство функціонує та несе витрати для збереження необоротних активів, зокрема витрати за договором оренди, з подальшим наміром відновлення діяльності в повному обсязі.

Тому, за таких умов, немає підстав застосовувати положення пп. 198.5 ПКУ, оскільки витрати за договором оренди належать до господарської діяльності.