• Посилання скопійовано

Під час або за результатами камеральної перевірки можна подати уточнюючу декларацію або розрахунок

Отримали поштою акт камеральної перевірки, де зазначено, що нами було сформовано податковий кредит від невизначеного контрагента. Насправді ж було вказано хибний IПН постачальника. Чи можна подати уточнюючий розрахунок та виправити IПН тепер, коли ми вже маємо на руках акт камеральної перевірки?

Так, подати такий уточнюючий розрахунок можна. Розгляньмо, чому.

Право проведення, зокрема, камеральних перевірок органам ДПСУ надане пунктом 75.1 ПКУ. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 ПКУ). Таку перевірку проводять посадові особи контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Водночас згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкові (п. 76.1 ПКУ). Згідно з п. 86.2 ПКУ, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписують посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку. Після реєстрації у цьому контролюючому органі акт вручається або надсилається для підписання платнику податків протягом 3-х робочих днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Тобто такий акт має бути надісланий за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручений платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові.


Водночас обов'язок виправлення помилок (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено п. 50.1 ПКУ. Ця норма зобов'язує платника податку надіслати до органу ДПС уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період. Пунктом 50.2 ПКУ також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Таким чином, навіть вже отримавши акт камеральної перевірки певної податкової декларації, платник податків, який виявить у ній нові помилки, не зазначені в акті, зобов'язаний подати, зокрема, уточнюючий розрахунок до такої декларації. Оскільки в акті зазначено, що податковий кредит з ПДВ у декларації було сформовано від невизначеного контрагента, то, з погляду автора, платник ПДВ має право подати уточнюючий розрахунок до такої декларації, в якому у складі податкового кредиту навести постачальника з правильним IПН. Оскільки в декларації як такій IПН контрагентів не зазначається, то, радше за все, помилки платник ПДВ припустився під час заповнення додатка 5 до декларації. Отже, для виправлення помилки він повинен подати уточнюючий розрахунок за формою, встановленою наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492. Оскільки знятий за актом перевірки податковий кредит з ПДВ в уточнюючому розрахунку не наводиться, то єдиною зміною, яку платник податку може внести до такої декларації, буде додання до певного рядка розділу II «Податковий кредит» суми, зазначеної у податковій накладній від постачальника, правильний IПН якого платник ПДВ не навів у декларації. При цьому у графі 4 слід повторити показники декларації, в якій знайдено помилку, а у графі 5 — правильні показники декларації (при цьому значення графи 5 буде дорівнювати графі 4). Різницю у показниках граф 4 та 5 буде відображено у графі 6 (за такою помилкою у графі 6 буде прочерк). Незаповнені рядки заповнюються при цьому прокресленнями. До такого уточнюючого розрахунку слід подати також уточнюючі форми додатків до декларації, до показників яких внаслідок виправлення помилки було внесено зміни (а також виправити цю помилку в реєстрі податкових накладних, якщо неправильний IПН було зазначено і там). Так, у розділі II «Податковий кредит» уточнюючої форми додатка 5 до декларації слід зазначити правильні показники за таким постачальником (зокрема, правильний IПН).

При цьому у додатку 5 розділу II зазначити:

1) неправильний IПН (колонка 2), період складання ПН (колонка 3), у колонках 4 та 5 — суми зі знаком «-»;

2) у наступному рядку правильний IПН (колонка 2), дату складання ПН, та у колонках 4, 5 — суми зі знаком «+». У підсумку буде 0.

До уточнюючого розрахунку та декларації з ПДВ додати пояснення у довільній формі та зазначити у ній, що ця помилка не призвела до заниження чи завищення ПК. Додати копію податкової накладної.

Скласти перелік доданих до пояснення документів.

Річ у тім, що результати камеральної перевірки є підставою для надсилання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ). I подання документів може автоматично призвести до позапланової невиїзної або виїзної перевірки. А якщо подати уточнюючий розрахунок з поясненнями та документами, то це позбавить податковий орган необхідності надсилати такий запит (наразі такі дії платника податків виглядають як так звані превентивні заходи щодо позапланової перевірки).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Понаднармативний простій у міжнародних перевезеннях: ПДВ-наслідки
    Підприємство уклало договір з контрагентом на міжнародне перевезення. Договором передбачено: понаднормовий простій - додаткова послуга, оплачується замовником у гривневому еквіваленті 100 євро з ПДВ. Контрагент надав акт та податкову накладну з ПДВ. Чи є простій за кордоном об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%? Чи має підприємство право на податковий кредит за податковою накладною, що відповідає акту?
    Сьогодні 08:0129
  • Звільнення від оподаткування ПДВ послуг для власних потреб дипломатичних представництв
    Звільнення від оподаткування ПДВ послуг для власних потреб дипломатичних представництв застосовується відповідно до міжнародних договорів України, крім операцій з оренди службових приміщень, що здійснюється без додержання принципу взаємності
    03.02.202612
  • Пільгове оподаткування ПДВ симуляторів бойових дій з 2026 року
    Виробник симуляторів бойових дій (УКТЗЕД 9023008000) планує застосувати пільгу ПДВ з 01.01.2026 згідно з пп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Який перелік документів (дозволи, сертифікати, роз'яснення) необхідний для підтвердження цільового використання товару та звільнення від нарахування ПДВ за будь-якими договорами, крім державних контрактів?
    03.02.202624
  • Зміна ціни товару через курс валюти: як відкоригувати ПН?
    ТОВ продало клієнту імпортний станок. Покупець сплатив аванс, а остаточний розрахунок планує провести після отримання кредиту в банку. Чи можна в такій ситуації відкоригувати ПН, складену на суму авансу (яка була оформлена за початковою ціною обладнання)? Якщо так — який код причини коригування слід зазначати? Чи дозволено в договорі купівлі-продажу встановлювати ціну в еквіваленті іноземної валюти?
    03.02.202632
  • ПДВ-облік орендодавця оренди держмайна, якщо орендар розподіляє оренду між держбюджетом і балансоутримувачем
    Орендодавець складає ПН на всю суму оренди, яка підлягає розподілу, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чи всю суму ним буде перераховано на поточний рахунок орендодавця, якщо така операція є об’єктом оподаткування
    02.02.202616