Деталі ситуації: постачальник розбиває оплати від покупця і видаткові накладні по різних рахунках, а не по договору в цілому, при цьому за кожним рахунком формується своя перша подія. За кожним рахунком, наприклад, передоплату за одним рахунком і борг за іншимпостачальник включає в одну податкову накладну і реєструє. Тобто сума ПН не збігається ані з сумою попередньої оплати, ані з сумою видаткової накладної, при цьому постачальник робить такий розподіл на свій розсуд і вважає, що він все правильно зареєстрував. Нещодавно на підприємстві відбулась планова перевірка, яка охоплювала в тому числі 2022 рік, але оскільки ПН не були включені в кредит, то вони контролерів не цікавили. Який штраф загрожує підприємству, якщо все таки ДПС призначить позапланову перевірку чи в рамках камеральної перевірки виявить, що покупець включив до ПК податкову, по якій раніше подавали скаргу?
***
Норми ПКУ не регламентують порядок обліку першої та другої події, це визначається виключно сторонами операції. Нагадаємо, що пп. 187.1 ПКУ визначає це правило так: датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Якщо буквально читати цю норму, то доходимо висновку, що перша подія визначається в розрізі окремої номенклатури товарів/послуг, що підлягають постачанню, незалежно від того, у якому рахунку чи накладній зазначена ця номенклатура. Тому сторони повинні кожного разу чітко усвідомлювати, за яку саме номенклатуру здійснюється оплата та в рахунок яких коштів здійснюється постачання певної номенклатури, і це рішення обов’язково має бути узгодженим між сторонами.
Тому потрібно з’ясувати, якою логікою керувався постачальник і чи немає його помилки у визначенні першої-другої події в розрізі окремих номенклатур, а відповідно у складанні податкових накладних. Також слід звернути увагу на ознаку зведеної податкової накладної у лівому верхньому кутку – можливо, якщо ці ПН були зведені, то й помилки може не бути. Нагадаємо, що зведені ПН можуть складатися будь-якою датою протягом місяця, але не пізніше останнього числа. Також до зведеної ПН може включатися частина всього місячного обороту і таких зведених ПН може бути декілька за місяць – див. пп. 201.3 ПКУ.
Якщо такий аналіз покаже, що помилки постачальника немає, то у покупця є підтверджене право на податковий кредит. Далі можливі два варіанти залежно від того, чи дійсно ПН складені з помилками, чи все ж таки вони правильні.
Варіант 1 – ПН постачальника складені з помилками. В цьому випадку покупцю не варто включати їх у податковий кредит, тому що під час наступної планової або позапланової перевірки податківці все одно знайдуть це порушення, і якщо внаслідок цього будуть донараховані зобов’язання з ПДВ, то будуть застосовані і штрафи за ст. 123 ПКУ.
Варіант 2 – ПН постачальника складені правильно. В цьому випадку покупець має право на включення їх у податковий кредит за загальними правилами незалежно від того, що він раніше включав їх у додаток 7 до декларації з ПДВ. Навіть якщо і буде проведено позапланову перевірку (а ми вважаємо, що це малоймовірно), у податківців не буде підстав для застосування штрафних санкцій.
***
Подання скарги на продавця у додатку 7 до декларації з ПДВ не створює жодних наслідків для покупця, функція такої скарги – це лише звернення уваги податківців на певного постачальника, який, на думку покупця, неправильно складає ПН. У продавця залишається право на включення таких ПН до складу податкового кредиту, яке обмежене лише загальними правилами формування податкового кредиту. Жодних санкцій за сам факт включення таких ПН до податкового кредиту нормами ПКУ не передбачено.
Перелік підстав для позапланової перевірки наведений у пп. 78.1 ПКУ. На нашу думку, податківці можуть скористатися підставами, зазначеними у пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 та пп. 78.1.26 ПКУ. Звісно, вони мають технічну можливість співставити дані з таблиці 2.1 додатку 1 до декларації з ПДВ за поточний місяць з ПН, зазначеними в додатку 7 до декларації за січень 2022 року і зробити висновок про те, що можливо, платник ПДВ включив до податкового кредиту помилкові ПН, якщо він сам же на них скаржився. Нам невідомо, яким чином вони можуть це зробити, чи автоматизована ця можливість, чи це їм потрібно робити вручну. Можливо, що ці дані так ніхто і не співставить.
За результатами такого співставлення податківці можуть не призначати позапланову перевірку, а попередньо направити запит покупцю, на який потрібно буде відповідати, щоб не потрапити під підставу позапланової перевірки у пп. 78.1.26 ПКУ. Належну відповідь можна буде надати лише в тому випадку, якщо постачальник таки правильно складав ПН. Тоді у відповіді можна буде описати логіку складання ПН і довести, що помилки тут немає.
А якщо покупець включить до декларації помилкові ПН, то в разі отримання запиту йому доведеться виключити їх з податкового кредиту – з відповідними наслідками при заниженні податкового зобов’язання.
***
Додатково читайте:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити