Як визначити дати першої та другої подій при часткових оплатах та постачаннях?

Перш за все слід сказати, що порядок обліку першої/другої події не регламентовано ані ПКУ, ані Порядком № 1307. Тому звертаємося до визначення власне об’єкта оподаткування ПДВ: відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.  186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.  186 ПКУ.

Тобто об’єктом оподаткування ПДВ є окремі операції з постачання кожного найменування номенклатури товарів/послуг/об’єктів ОЗ і т.д. Іншими словами, визначати першу/другу подію слід не по рахунках чи договорах, а по окремих номенклатурних позиціях товарів чи послуг.

По-друге, усних договорів між юридичними особами не буває, так чи інакше кожна господарська операція між юрособами або ФОП – платниками ПДВ  повинна підтверджуватися первинними документами. Якщо є документи про постачання товарів/послуг та/або про їх оплату, сукупність таких документів вже відповідає ознакам письмового договору між сторонами – учасниками операції, але форма такого договору буде спрощеною. Докладніше ми розбирали це питання у нашій доволі давній публікації https://online.dtkt.ua/Book/%C2%AB%D0%94%D0%9A%C2%BB%20%E2%84%9642-2013.epub/navPoint-7. Вона все ще залишається актуальною у юридичній частині.

Тобто ми маємо такі письмові документи, як рахунок для оплати, у якому зазначено певну номенклатуру товарів/послуг, видаткові накладні або акти, які підтверджують постачання певної номенклатури товарів/послуг, а також банківськи виписки, за якими можна ідентифікувати оплати за виставленими рахунками або накладними/актами.

Далі розглянемо умови запитання на прикладі. Припустимо, що постачальник виставив рахунок № 1 від 02.07.2020 р. У рахунку зазначено таку номенклатуру товарів в асортименті:

- Поз. 1 -  Диван жовтого кольору – 2 шт за ціною 34500,07 грн з ПДВ, загальна вартість 69000,14 грн, в т.ч. ПДВ 11500,02 грн;

- Поз. 2 - Диван синього кольору  - 2 шт за ціною 34500,07 грн з ПДВ, загальна вартість 69000,14 грн, в т.ч. ПДВ 11500,02 грн;

- Поз. 3 - Шафа-купе  – 1 шт за ціною 69000,14 грн, в т.ч. ПДВ 11500,02 грн.

Загальна сума рахунку – 207000,42 грн, в т.ч. ПДВ 34500,07 грн.

Надалі все буде залежати від того, як покупець і постачальник домовляться про подальші оплати та постачання товарних позицій. Такі домовленості можуть існувати в усному вигляді, якщо у сторін є чітке розуміння подальших дій та консенсус щодо них. Наприклад, сторони домовилися, що першими буде поставлено два дивани жовтого кольору, але тільки після оплати повної їх вартості. Тоді покупець окремо оплачує не весь рахунок, а лише ці два дивана 02.07.2020 (перша подія, за якою постачальник складає податкову накладну)  і 10.07.2020 р. постачальник відвантажує саме жовті дивани, які були оплачені (друга подія, податкова накладна не складається). При цьому покупець може додатково вказати це у призначенні платежу, наприклад: «Оплата за дивани жовтого кольору – 2 шт згідно рах. № 1 від 02.07.2020 р.». Але навіть якщо він цього не зробить, проте  у сторін немає суперечки щодо оплаченої та поставленої номенклатури товару, то податкові накладні будуть складені так, що претензій у покупця не буде. 

Аналогічним чином слід вчинити, якщо сторони домовилися про оплату і постачання одного жовтого і одного синього дивана – тоді при складанні ПН на дату оплати за ці два дивани обирається саме цей асортимент товару – один жовтий, один синій (1 шт позиції 1 та 1 шт позиції 2).

Проте найкращим варіантом буде все ж таки письмова фіксація деталей оплати – безпосередньо у призначенні платежу або шляхом листування між сторонами.

Далі, 10.07.2020 здійснюється друга оплата на суму 69000,14 грн, і тут теж потрібно дійти згоди щодо того, який саме асортимент товару оплачується та підлягає постачанню. Припустимо, що цього разу було оплачено за шафу-купе, яку буде поставлено 18.07.2020 р. Про це можна домовитися з постачальником усно, або у листах, або написати у призначенні платежу «Оплата за шафу-купе згідно рах. № 1 від 02.07.2020». Ця нова оплата стає наступною першою подією та на дату оплати складається податкова накладна, у якій зазначається вже шафа-купе (а не дивани!). Відвантаження шафи-купе (позиція 3) 18.07.2020 буде другою подією і податкова накладна на цю дату не складається.

Неоплачені сині дивани (позиція 2) ще не включаються до податкових накладних, оскільки перша подія щодо них ще не настала. 

Навіть якщо не розрізняти номенклатуру товарів, а проаналізувати тільки хронологію та суми оплат та постачань, теж випливає висновок, що перша подія настає тільки  на дату оплат, оскільки кожна оплата була перед відповідним постачанням:

- 02.07.2020 – оплачено 69000,14 грн, перша подія, виникають податкові зобов’язання в сумі 11500,02 грн, складається ПН;

- 10.07.2020 – поставлено товар на оплачену суму, друга подія;

- 10.07.2020 – знову оплачено 69000,14 грн, нова перша подія, нові податкові зобов’язання в сумі 11500,02 грн і нова ПН;

- 18.07.2020 - поставлено товар на другу оплачену суму, друга подія.

- На неоплачений та невідвантажений товар податкові накладні не складаються. Податкова накладна на цю номенклатуру буде складатись на дату її оплати або відвантаження – в залежності від того, яка подія настане першою.