Чи коригувати ПДВ при поверненні передоплати під час перебування на ЄП?

Дії під час перебування на ЄП (2%)

Відповідно до пп. 9.5 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, платники ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пп. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ розуміється, що для платників ЄП третьої групи (2%) призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених пп. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ.

Тобто, в періоді повернення авансу реєстрація платником ПДВ у покупця призупинена і він не може відобразити зменшення ПК.

Дії після повернення на попередню систему оподаткування і ПДВ

Відповідно до пп. 9-1.2 підр. 8 розд. ХХ ПКУ платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до пп. 9.5 підр. 8 розд. ХХ ПКУ та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування ЄП (2%), які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пп. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ. При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання. 

Тобто, якщо платник придбав з ПДВ товари, послуги до переходу на ЄП (2%), а продав ці товари, послуги в період перебування на ЄП (2%), після повернення на попередню систему оподаткування з 01.08.2023 р. він повинен нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на ці товари, послуги у строк до 31.10.2023 р. 

За буквального розуміння цієї норми ПДВ слід нараховувати тільки якщо товари, послуги продані. Про операцію повернення передоплати (авансу) тут не сказано жодного слова. Тож за буквального розуміння підприємство не повинно нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ в розглядуваній ситуації. І не повинно коригувати в якийсь інший спосіб.

Але ми припускаємо, що на практиці податкова служба трактуватиме цю норму розширено, а не буквально, вважаючи, що якщо відображено податковий кредит, то при поверненні передоплати потрібно відобразити податкові зобов’язання. У всякому разі, нарахування компенсуючого ПЗ з ПДВ в цій ситуації виглядає досить логічним. 

Тому підприємство може нарахувати компенсуюче ПДВ, виходячи із розширеного розуміння зазначеної норми. Причому, яка зараз думка податкової з цього питання, нам невідомо. 

Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.