• Посилання скопійовано

Придбання ІТ-послуг у підприємця-нерезидента: що з ПДВ?

ФОП – платник ЄП купує ІТ-послуги у нерезидента - мікропідприємця з Румунії. Чи повинен ФОП сплачувати ПДВ та подавати додаткову звітність?

Відповідно до пп. 14.1.56-5 ПКУ, електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. Перелік таких послуг визначений ПКУ достатньо чітко, широко та не є вичерпним.

 

Щодо ПДВ 

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (ст. 186.3 ПКУ). Тобто, місцезнаходження отримувача ІТ-послуг фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, є місце реєстрації такого суб'єкта.

Тож, якщо ФОП – отримувач послуг є платником ПДВ, то він має нарахувати податкові зобов'язання за правилом першої події (абз. 3 ст. 187.8 ПКУ): 

  • або датою списання коштів; 
  • або датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг. 

Тобто, коли послуги постачаються нерезидентом, то виникає ПЗ з ПДВ, яке визначають за першою із подій. А згідно з пп. 198.1 ПКУ виникає право на податковий кредит в тому місяці, в якому виникло зобов’язання за такими послугами нерезидента (звісно, у випадку своєчасної реєстрації в ЄРПН). 

Але якщо ФОП не платник ПДВ, то в даному випадку у нього виникатиме лише ПЗ з ПДВ. 

Звертаємо увагу, що оподаткування електронних послуг від нерезидентів окремо врегульовано ст. 208-1 ПКУ. Але норми цієї статті застосовуються тільки тоді, коли нерезидент – постачальник послуг зареєстрований в Україні як платник ПДВ відповідно до пп. 208-1.2 ПКУ, додатково див. абзац другий пп. 208.1 ПКУ. Якщо мікро-підприємець з Румунії зареєструвався б платником ПДВ, то у ФОПа – неплатника ПДВ не виникає обов’язку сплачувати ПДВ. Але насправді, скоріше за все, підприємець з Румунії не буде реєструватися платником ПДВ в Україні, і тоді ПЗ з ПДВ нараховує отримувач послуг – ФОП з України.

Тож, якщо ФОП-отримувач послуг не зареєстрований платником ПДВ, то і податкова накладна не складається (ст. 208.4 ПКУ). 

Про те, незважаючи на те, що неплатник ПДВ не складає ПН (і не має ПК з ПДВ), він повинен заповнити Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим платником ПДВ, які поставляються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Розрахунок подається до органу ДФС за місцем реєстрації платника за той звітний період, у якому були отримані такі послуги.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252