• Посилання скопійовано

Які варіанти складання податкових накладних є для інтернет-магазинів?

Підприємство продає товари через інтернет-магазин з формами оплати: попередня оплата картками через еквайрінг, доставка Новою поштою, післяплата (накладений платіж), доставка Новою поштою, кошти приймає Нова пошта. При застосуванні РРО підприємство має право складати ПН за щоденними підсумками операцій. Якщо організувати торгівлю так, щоб не було обов’язку використання РРО, чи може підприємство складати зведені ПН на такі продажі?

ПН за щоденними підсумками операцій

Нагадаємо, що відповідно до пп. 201.3 ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Найчастіше у сфері торгівлі товарами ця норма працює як раз в тому випадку, коли продажі товарів реєструються через РРО/ПРРО. Тоді на кожний Z-звіт або на всі Z-звіти за одну дату складається ПН за щоденними підсумками.

Якщо підприємство змінить спосіб продажу товарів, за яким воно не буде зобов’язане реєструвати продажі через РРО/ПРРО, воно втратить право на складання ПН за щоденними підсумками операцій.

При цьому потрібно пам’ятати про те, що без РРО можна приймати платежі тільки у формі прямого переказу з рахунку покупця на рахунок продавця. Еквайрингові операції завжди потребують реєстрації через РРО.

Також є варіанти поштової торгівлі без РРО, за якими обов’язкок з видачі чеку лежить на поштовому операторі. Докладніше про це читайте у наших матеріалах тут, туттут та тут>>

 

Коли можна складати зведені ПН?

Відповідно до пп. 201.3 ПКУ платники ПДВ в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

  • покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
  • покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Отже, зведена ПН може складатися на кожного окремого покупця – платника ПДВ, якщо постачання цьому покупцю має ритмічний характер.

Щодо покупців – неплатників ПДВ алгоритм схожий, але є відмінність:

  • зведена ПН на покупців – неплатників ПДВ складається тільки на тих покупців, постачання яким має ритмічний характер;
  • така ПН може складатися одна на всіх покупців – неплатників ПДВ, але в цю групу мають включатися тільки ті покупці, постачання яким має ритмічний характер. Тобто до зведеної ПН не можна включити покупців – неплатників ПДВ, постачання яким було лише один раз за місяць.

Отже, у зведену ПН не можна включати всі операції за день, оскільки потрібно аналізувати ритмічність постачань в розрізі окремих покупців, і включати у зведену ПН тільки тих, на чию адресу було два чи більше постачань на місяць.

На тих покупців – неплатників ПДВ, яким було здійснено одне постачання, потрібно складати окремі ПН на кожне таке постачання. Такі операції з різними покупцями не можна групувати в одну ПН.

 

Помилки у виборі форми ПН

Помилка у виборі форми ПН фактично не призводить до заниження обсягу податкових зобов’яань з ПДВ в межах звітного місяця, адже весь обсяг реалізації буде включений до ПН, які будуть зареєстровані в ЄРПН.

Проте за фіскального підходу податківці можуть говорити, що якщо не складено ПН належної форми, то це прирівнюється до відсутності ПН на відповідні операції. Складена ПН за неналежною формою вважається помилковою і такою, яка складена без наявності відповідної операції. Тож можуть бути застосовані штрафні санкції за нереєстрацію ПН за належною формою. Повторимо, що це занадто фіскальний підхід, який разом з цим відповідає «букві» норм ПКУ щодо складання податкових накладних.

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • РК з запізненням після річного перерахунку
    Підприємство зробило річний перерахунок, здало декларацію з ПДВ за грудень. А в кінці січня отримало від постачальника РК на зменшення за грудень, які потрібно зареєструвати. Чи є вина підприємства у реєстрації такого РК із запізненням? Чи потрібно виправляти декларацію за грудень?
    01.02.202321
  • Неприбуткова організація безоплатно передає ОЗ нерезиденту: які наслідки в бухобліку та з ПДВ?
    Неприбуткова організація, платник ПДВ, в 2021 р. безоплатно отримала з-за кордону комп’ютерне обладнання вартістю більше 20000 грн і поставила на облік як ОЗ. Цей ОЗ використовувався не в госпцілях, були нараховані ПЗ з ПДВ за пп.198.5. ПКУ. Зараз організація безоплатно передає це обладнання нерезиденту. Які наслідки в бухобліку та щодо ПДВ?
    31.01.202328
  • Вихід учасника з ТОВ: що з податками?
    Учасник виходить з ТОВ, причому ТОВ повертає внесок, передаючи учаснику землю і приміщення. Як скласти податкові накладні? Коли учасник має сплатити ПДФО і ВЗ за одержану земельну ділянку і приміщення?
    30.01.202363
  • Виправлення помилки в заяві на відшкодування ПДВ
    Підприємство у декларації за грудень 2022 року подало заяву на відшкодування ПДВ, сформованого у вересні та листопаді. Але у додатку 2 за листопад допущено помилку - позитивне значення знято з суми за листопад, а не за вересень. У грудні в Д2 все правильно, знято ПДВ за листопад та грудень. Чи уточнювати Д2 за листопад?
    27.01.202326
  • Звільнення від сплати ПДВ за Постановою КМУ №1288
    Від оподаткування ПДВ звільнені всі операції, з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України, за кодом УКТ ЗЕД 8536
    18.01.2023205