• Посилання скопійовано

База ПДВ при продажу небалансів електроенергії

Підприємство закуповує електроенергію для виробництва продукції. У разі виникнення небалансів електричної енергії купує та продає такі небаланси. Чи треба донараховувати ПЗ з ПДВ при продажу небалансів електроенергії нижче ціни придбання?

Відповідно до пп. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів, яка не може бути нижче ціни придбання таких товарів, крім, серед іншого, електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Тобто, якщо нижче ціни придбання продається електроенергія, ціна на яку склалася на ринку електроенергії, донараховувати ПЗ з ПДВ до ціни придбання не потрібно.

Якщо ж продається електроенергія на інших підставах, то потрібно донараховувати ПЗ з ПДВ в загальному порядку.

Такий самий висновок читаємо в ІПК ДПСУ від 24.03.2021 р. №1177/ІПК/99-00-21-03-02-06.

В цьому ІПК ДПСУ зазначає, що згідно з ст. 70 Закону №2019 врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Правила ринку затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №307.

Таким чином, як висновує ДПСУ у зазначеній ІПК, якщо з урахуванням  норм статті 70 Закону №2019 та Правил ринку ціна на електричну енергію, яка постачається з метою врегулювання небалансів, є такою, що склалася на ринку електричної енергії та/або підлягає державному регулюванню, то база оподаткування ПДВ за операціями з постачання такої електричної енергії визначатиметься виходячи з її договірної (контрактної) вартості без урахування ціни придбання.

В іншому випадку платник податку зобов’язаний визначати податкові зобов’язання за операціями з постачання такої електричної енергії виходячи з бази оподаткування, яка не повинна бути нижче ціни придбання такої електричної енергії.

Але далі ДПСУ уточнює, що з метою однозначного трактування норм чинного законодавства, які регулюють розглядуване питання, а також визначення належності цін на продаж електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії до категорії цін, які склалися на ринку електричної енергії та/або підлягають державному регулюванню, рекомендуємо звернутися до НКРЕКП, як до державного колегіального органу, одним із основних завдань якого є забезпечення проведення цінової і тарифної політики, зокрема у сфері електроенергетики.

Тобто, проаналізувавши норми чинного законодавства, ДПСУ прийшла до висновку, що на електроенергію, продану з метою регулювання небалансів, не потрібно донараховувати ПЗ з ПДВ, якщо вона продана за ціною нижче ціни придбання. Тому що така електроенергія продається за ціною, яка склалася на ринку електроенергії.

Але далі податкова зауважила, що таки не вона встановлює правила продажу електроенергії, а НКРЕКП, який і повинен дати остаточну відповідь, чи є електроенергія, продана в рамках врегулювання небалансів електричної енергії такою, що продана за цінами, що склалися на ринку електричної енергії.

Думка НКРЕКП з цього питання нам невідома.

Тому для уникнення непорозумінь може бути доцільним звернутися до цього органу за консультацією.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252