• Посилання скопійовано

Платник ЄП групи 3 чи платник ПДВ?

Підприємство на загальній системі оподаткування, неплатник ПДВ в грудні 2021 року перевищує поріг в 1 млн. грн. Подає заяву на ЄП із ставкою 5% з 01.01.2022 р. Чи потрібно йому було реєструватися платником ПДВ, адже з січня нового року він вже на ЄП?

Реєстрація платником ПДВ.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ (див. п. 181.1 ПКУ).

Відповідно до п. 183.2 ПКУ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПКУ.

Таким чином, якщо підприємство у грудні 2021 року досягло обсягу оподатковуваних операцій, воно зобов’язане у строк до 10 січня 2022 року включно подати до податкової заяву про реєстрацію платником ПДВ. 

Протягом трьох робочих днів з дня подання заяви податкова вносить запис до реєстру платників ПДВ про здійснення реєстрації платником ПДВ (п. 183.9 ПКУ). Таким чином, з дня внесення до реєстру особа вважається платником ПДВ. Тобто, вона має право відображати ПК і зобов’язана на операції постачання нараховувати ПЗ і складати ПН.

 

Реєстрація платником ЄП групи 3 неплатником ПДВ.

Відповідно до пп. 298.1.4 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Відповідно до п. 293.3 ПКУ відсоткова ставка ЄП для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 % доходу - у разі сплати ПДВ згідно з цим Кодексом;

2) 5 % доходу - у разі включення ПДВ до складу ЄП.

Причому відповідно до пп. 3 п. 297.1 ПКУ платники ЄП звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку ЄП, визначену пп. 1 п. 293.3 ПКУ, а також що сплачується платниками ЄП групи 4.

Таким чином, якщо підприємство не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку 2022 року подало заяву про перехід на ЄП групи 3 із ставкою 5% (неплатник ПДВ), і податкова зареєструвала таке підприємство платником ЄП з 01.01.2022 р., таке підприємство не повинно реєструватися платником ПДВ з 01.01.2022 р.

Навіть якщо суб’єкт господарювання був би платником ПДВ і мав би обсяг постачання, за яким відноситься до осіб, які зобов’язані бути платником ПДВ, такий суб’єкт може перейти на сплату ЄП без сплати ПДВ. В такому разі реєстрація платником ПДВ буде анульована.

З цього приводу читаємо пп. «в» п. 184.1 ПКУ: реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник ЄП, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024510
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252