Миколаївські податківці у листі від 14.12.2016 №4294/10/14-29-12-01-10 зазначали, що при аналізі операцій за агентськими договорами слід керуватись главою 31 ГКУ. Зокрема, ч. 1 ст. 295 ГКУ визначено, що агентська діяльність є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).
Своєю чергою, відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє.
Крім того, податківці роблять висновок, що податкова накладна на суму наданих послуг, здійснених на митній території України, складається на покупця (отримувача послуг), який зазначається у договорі на постачання послуг, незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за надані послуги покладено на іншу особу (морського агента).
Тобто, морський агент в даному випадку виступає особою, яка лише сприяє укладанню договору і наданню послуг (наприклад, по швартуванню або буксируванню) і здійснює оплату від свого імені, але за рахунок замовника – власника морського судна. Фактично послуги отримує замовник і, відповідно, в акті виконаних робіт саме він має бути отримувачем послуг (і отримувачем ПН, якщо такі послуги надаються платником ПДВ і місцем постачання є митна територія України).
Крім того, отриманні на користь замовника послуги та сплачені збори й іншій платежі не відносяться до складу витрат морського агента, як і отримана сума їх компенсації. До доходу потрапить лише чиста вартість агентських послуг – винагорода агента. І відповідно саме на цю суму агент нараховує ПЗ з ПДВ і складає ПН на замовника.
Що ж до банківського збору, то тут необхідно зважати на умови договору. Якщо це передбачено (або передбачено компенсацію супутніх витрат при здійсненні оплати за рахунок замовника), то такі суми можуть бути включені до «транзитних» без нарахування ПДВ. Якщо цього умовами договору не передбачено, то суми банківського збору відносяться до витрат самого агента – адміністративних і у разі компенсації замовником будуть трактуватись як частина агентської винагороди з відповідним оподаткування ПДВ.
При цьому, пп. 196.1.11 ПКУ передбачено, що операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Але у випадку надання таких послуг резиденту, сума отриманої винагороди агента підлягає оподаткуванню ПДВ таким агентом. Суми компенсації сплачених агентом коштів включені до дісбурсменту не є базою його оподаткування ПДВ– це обов’язок саме надавачів таких послуг на користь їх фактичного отримувача.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити