• Посилання скопійовано

Придбання у нерезидента та продаж резиденту ліцензії на використання ПЗ: що з ПДВ?

Підприємство - резидент України, платник ПДВ, придбаває у нерезидента одну безстрокову ліцензію на використання ПЗ, яку надалі продасть іншому резиденту. Які особливості оподаткування ПДВ?

Чи є оплата за таку ліцензію роялті?

Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, не вважаються роялті платежі, отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра).

На наш погляд, в даній ситуації саме і має місце придбання однієї ліцензії (фактично одного примірника) ПЗ, яка придбана з метою подальшого продажу. Тому платежі для оплати ліцензії не будуть роялті.

 

ПДВ при імпорті

Об’єктом оподаткування ПДВ є в тому числі операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «б» пп. 185.1 ПКУ).

Місцем постачання послуг за використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, є місце реєстрації отримувача послуг суб’єктом господарювання (пп. «а» пп. 186.3 ПКУ).

Оскільки підприємство, отримувач послуг, знаходиться на митній території України, то й місце постачання на території України, а відтак такі послуг за загальним правилом оподатковуються ПДВ.

Але в п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ зазначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 р. до 1 січня 2023 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цієї норми до програмної продукції відносяться в тому числі примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі.

На наш погляд, в даній ситуації саме і має місце постачання програмної продукції. А тому як придбання (імпорт) ПЗ, так і його подальший продаж звільняються від оподаткування.

 

Чи потрібно складати ПН на звільнені від оподаткування операції у разі імпорту (отримання від нерезидента), згідно з п. 26-1 підр. 2 розд. XX ПКУ?

На наш погляд, ні. Про це ми писали тут. В декларації з ПДВ такі операції також не відображаються.

Але при постачанні ПЗ на території України ПН виписується і реєструється в ЄРПН в загальному порядку, як на звільнену від оподаткування операцію. Про особливості складання ПН ми писали тут. Про заповнення декларації з ПДВ та додатка 5 до неї – тут, тут.

 

Які документи отримати від постачальника?

Тут ми зазначали, що має бути ЗЕД-договір, який укладається у простій письмовій чи електронній формі.

В електронній формі (у тому числі через Iнтернет) договір може укладатись шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями чи іншим способом, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойса), у тому числі в електронному вигляді.

Поряд з цим, має бути інвойс чи акт приймання-передачі. Якщо інвойс буде оплачено, то акту приймання-передачі не потрібно.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245