• Посилання скопійовано

Дані з виписки з ЄДР відповідають статутним і можуть бути використані при складанні податкової накладної

Cвідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи є статутним документом?

Найперше зауважимо, що уже понад два роки (Закон України від 7 квітня 2011 року №3205-VI) у госпдіяльності ми не використовуємо термін “свідоцтво про держреєстрацію”. Натомість замість свідоцтва (які на сьогодні скасовані) діє виписка з Єдиного державного реєстру (або витяг). Переважно — це Виписка з ЄДР. Слово “або” вживається в даному випадку саме тому, що відомості у виписці та витягу практично ідентичні (залежно від того, які саме відомості з ЄДР потрібні госпсубєкту).


Щодо статутів (скажімо, ПП, ТОВ), то відомості, які вказують на сьогодні у виписці чи витягу, носять похідний характер.  Тобто спочатку при реєстрації (перереєстарції або внесенні змін до статутів) підприємство вказує у цьому у статуті необхідні та обов'язкові відомості, зокрема:  найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені ЦКУ або іншим законом (ст. 88 Цивільного кодексу України).

Лише при пред'явленні статуту державному реєстратору — ці відомості попадають в ЄДР.

Отже, всі відомості, які вказані у статуті, переносяться державним реєстратором до ЄДР (та змінюються, у разі  перереєстарції або внесенні змін до статутів) та дослівно відповідають змісту статуту (ст. 4, 8, ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 17 Закону України про державну реєстрацію від 15 травня 2003 року №755-IV). Статус таких відомостей визначений у ст.18 Закону про держреєстрацію.

Задане запитання логічне та зрозуміле, адже в окремих рядках податкової накладної зазначаються обов'язкові реквізити (п. 201.1 ПКУ), зокрема дані, які вносяться також і в статутні документи:

 - повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; 

 - місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; 

 - повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг.

Тож, на запитання, чи свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи являється статутним документом, можемо відповісти однозначно - “Ні!”.

Проте виписку чи витяг з ЄДР можна використовувати як документ, який містить дані, що відповідають статутним. Ніхто не може змінити дані, що містяться про таку юрособу в ЄДР, крім самої юрособи (керівника чи уповноваженої особи).

Це буде актуально і якщо під час укладення договорів контрагенти вимагають копію статуту, а пред'являти його не дуже хочеться (хоча відомості у статуті не є ні конфіденційними, ні інформацією з обмеженим доступом). В ЄДР не вказують певні відомості, скажімо, у відкритому доступі (наприклад, на вебсайті Державної реєстраційної служби). Тож, копія статуту для контрагента чи для інших органів (у т.ч. й державних) є рішенням керівника госпсуб'єкта.

Отже, усі відомості, вказані у виписці чи витягу, є достовірними, відповідають статутним та можуть бути використані при складенні податковї накладної (додатково див. статтю  “Чи розмір має значення?”, ДК №4/2013).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245