• Посилання скопійовано

Послуги на регулярній основі: як складати ПН?

Постачальник надає регулярні послуги (перевезення відправлень) на умовах післяплати. Рахунки виставляються постфактум на загальну суму послуг за попередні 10 днів, ПН на суму та дату рахунку без відмітки про зведеність. Частина виставлених рахунків і ПН в поточному періоді включає послуги, надані в попередньому періоді. Чи є підстави включати такі ПН до податкового кредиту?

За загальним правилом, згідно з пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товарів/послуг платником податку.

Для спрощення документообігу постачальник має право на складання зведеної податкової накладної.

Порядок обліку першої/другої події не регламентовано ані ПКУ, ані Порядком №1307. Тому звертаємося до визначення власне об’єкта оподаткування ПДВ: відповідно до пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.  186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.  186 ПКУ.

Тобто об’єктом оподаткування ПДВ є окремі операції з постачання кожного найменування номенклатури товарів/послуг/об’єктів ОЗ тощо. Іншими словами, визначати першу/другу подію слід не за рахунками чи договорами, а за окремими номенклатурними позиціями послуг – за датою актів надання послуг та їх оплати.

По-друге, усних договорів між юридичними особами не буває, так чи інакше кожна господарська операція між юрособами або ФОП – платниками ПДВ  повинна підтверджуватися первинними документами. Якщо є документи про постачання товарів/послуг та/або про їх оплату, сукупність таких документів вже відповідає ознакам письмового договору між сторонами – учасниками операції, але форма такого договору буде спрощеною. Докладніше ми розбирали це питання у нашій доволі давній публікації. Вона все ще залишається актуальною у юридичній частині.

Тобто ми маємо такі письмові документи, як рахунок для оплати, у якому зазначено певну номенклатуру послуг, акти, які підтверджують постачання певної номенклатури послуг, а також банківськи виписки, за якими можна ідентифікувати оплати за виставленими рахунками або актами і відслідкувати першу-другу подію.

При цьому можливі такі варіанти документування операцій:

  1. Якщо постачальник виставляє акти на кожне перевезення, а потім складає ПН не на кожну дату першої події, а групує виставлені акти (саме акти!) за певний період і складає загальний рахунок на декілька актів (в даному випадку такий період складає 10 днів), він повинен складати саме зведену ПН з відповідною відміткою – оскільки до неї включено декілька первинних документів без дотримання правила першої події. І в таком випадку акти за минулий місяць не повинні потрапляти до ПН, складених в наступному місяці. Якщо ситуація саме така, то такі податкові накладні не дають змоги ідентифікувати проведені операції і тому підлягають виправленню;
  2. Можлива інша ситуація: на підставі свого внутрішнього обліку перевезень постачальник послуг періодично складає рахунки, які одночасно виконують функцію актів наданих послуг, і включає до таких актів-рахунків перевезення за певний період. В цьому разі рахунок виступає первинним документом – актом, на підставі якого складається податкова накладна. При цьому, якщо до такого акта-рахунка буде включено перевезення за минулий місяць, формально це може розцінюватися як порушення ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік: господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Тож в даному випадку можна складати акти-рахунки раз на 10 днів, але при цьому всі такі рахунки мають включати операції в межах одного місяця, наприклад, з 1 по 10 число, з 11 по 20 число та з 21 по останнє число місяця. На кожний такий акт-рахунок складається звичайна ПН, оскільки він є окремим первинним документом, що підтверджує факт надання послуг. При цьому потрібно слідкувати за черговістю складання актів-рахунків та оплат і дотримуватись правила першої події. Якщо послуги надаються на умовах післяплати, то зазвичай акт-рахунок буде першою подією.

Висновок: потрібно проаналізувати отримані документи на наявність порушень, що описані вище. У разі наявності порушень ПН не можна включати до податкового кредиту з ПДВ, поки вони не будуть виправлені шляхом складання та реєстрації РК.

У першому варіанті має бути відмітка про зведену ПН, та не повинно бути операцій за минулі місяці, а у другому варіанті потрібно перевірити відповідність дат ПН датам першої події та теж не повинно бути операцій з минулих періодів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024231
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202433
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202459
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427