Продаж трьох товарів, один з яких нижче собівартості: що з ПДВ?

Прямої однозначної відповіді на це питання ПКУ не дає. Ми можемо тільки обміркувати різні варіанти.

Наприклад, згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, яка не може бути нижче ціни придбання товарів.

Тож питання, яке ПКУ не конкретизує, – обсяг постачання визначається на рівні кожної одиниці проданого товару чи на рівні однієї порції постачання, яка визначається одним документом на постачання. 

Якщо обсяг постачання визначається на рівні однієї порції постачання, яка визначається одним документом на постачання.

Якщо продаж трьох товарів оформлено одним чеком РРО чи однією накладною, то це можна вважати однією операцією постачання. А відтак, загальну ціну продажу за чеком (накладною) потрібно порівняти з загальною собівартістю проданих за цими документами товарів. І тільки, якщо така загальна собівартість вища за загальну ціну продажу, є підстави говорити, що товар продано за ціною нижче ціни придбання.

Якщо обсяг постачання визначається на рівні кожної одиниці проданого товару.

У накладній чи в чеку РРО, а потім і в податковій накладній будуть прямо зазначені ціни кожної одиниці товарів. І там буде вказано, що ціна третьої одиниці товару 1 грн, що є меншою за собівартість цієї одиниці товару. З первинних документів наочно видно, що одна одиниця товару продана за ціною нижче собівартості.

Хоча в бухгалтерському обліку фінансові результати можуть визначати хіба що за наслідками кожної окремої операції, яка оформлена одним первинним документом, а не за наслідками продажу кожної одиниці товару. Але скоріш за все, що фінансові результати можуть визначати в цілому за період – день, тиждень, місяць тощо. 

Тож визначаючи фінрезультати хоч за наслідками кожного первинного документа, хоч за наслідками певного періоду, у підприємства не буде збиткових фінансових результатів. Тобто, ціна продажу буде більшою за собівартість.

Підсумок наших міркувань.

Наші міркування показують, що в ситуації, яку ми розглядаємо, з точки зору пп. 188.1 ПКУ немає операції постачання нижче ціни придбання. Тому цілком допустимо, щоб в одному первинному документі ціна одного товару була нижче собівартості, а ціна інших вища, але в підсумку за первинним документом ціна продажу вища за собівартість. Донараховувати відповідно до пп. 188.1 ПКУ ПДВ на різницю між собівартістю продажу третього товару і його ціною продажу не потрібно. 

Але ж податкова може мати іншу думку з цього питання. В основу власних міркувань вона може покласти другий розглянутий нами варіант аргументації.

Тому для уникнення непорозумінь з податковою підприємство може оформити акцію таким чином, щоб усі три товари продавалися з однаковою знижкою. В такому разі ціна продажу кожної одиниці товару, як і ціна продажу всіх товарів, буде вищою за їх собівартість. 

Хоча повторимо ще раз. Наша думка така, що в описаній ситуації немає факту продажу товару нижче ціни придбання, тому що фінансові результати варто рахувати на рівні щонайменше окремого документа на продаж, а не окремого товару. 

На підтримку цієї думки можна навести також принцип презумпції правомірності з пп. 4.1.4 ПКУ: якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення варто прийняти на користь платника податків.

Так от ми вище зазначили, що в пп. 188.1 ПКУ та інших нормах ПКУ не конкретизовано, яким чином визначати обсяг постачання – на рівні кожної одиниці товару чи всього обсягу за первинним документом. Тобто, маємо неоднозначність (множинність). Тому платник цілком правомірно може обрати будь-який з наведених варіантів.

Окрім того, підприємство може отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.