• Посилання скопійовано

Продаж трьох товарів, один з яких нижче собівартості: що з ПДВ?

Підприємство торгівлі проводить акцію – при придбанні 2 одиниць товару 3-тя в подарунок за 1 грн. 3-тя одиниця продається нижче собівартості, але в цілому продаж 3 одиниць вище собівартості. В бухобліку товари при вибутті оцінюються за середньозваженою собівартістю. Як оформити такі продажі, щоб продаж 3-ої одиниці не вважався нижче собівартості?

Прямої однозначної відповіді на це питання ПКУ не дає. Ми можемо тільки обміркувати різні варіанти.

Наприклад, згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, яка не може бути нижче ціни придбання товарів.

Тож питання, яке ПКУ не конкретизує, – обсяг постачання визначається на рівні кожної одиниці проданого товару чи на рівні однієї порції постачання, яка визначається одним документом на постачання. 

Якщо обсяг постачання визначається на рівні однієї порції постачання, яка визначається одним документом на постачання.

Якщо продаж трьох товарів оформлено одним чеком РРО чи однією накладною, то це можна вважати однією операцією постачання. А відтак, загальну ціну продажу за чеком (накладною) потрібно порівняти з загальною собівартістю проданих за цими документами товарів. І тільки, якщо така загальна собівартість вища за загальну ціну продажу, є підстави говорити, що товар продано за ціною нижче ціни придбання.

Якщо обсяг постачання визначається на рівні кожної одиниці проданого товару.

У накладній чи в чеку РРО, а потім і в податковій накладній будуть прямо зазначені ціни кожної одиниці товарів. І там буде вказано, що ціна третьої одиниці товару 1 грн, що є меншою за собівартість цієї одиниці товару. З первинних документів наочно видно, що одна одиниця товару продана за ціною нижче собівартості.

Хоча в бухгалтерському обліку фінансові результати можуть визначати хіба що за наслідками кожної окремої операції, яка оформлена одним первинним документом, а не за наслідками продажу кожної одиниці товару. Але скоріш за все, що фінансові результати можуть визначати в цілому за період – день, тиждень, місяць тощо. 

Тож визначаючи фінрезультати хоч за наслідками кожного первинного документа, хоч за наслідками певного періоду, у підприємства не буде збиткових фінансових результатів. Тобто, ціна продажу буде більшою за собівартість.

Підсумок наших міркувань.

Наші міркування показують, що в ситуації, яку ми розглядаємо, з точки зору пп. 188.1 ПКУ немає операції постачання нижче ціни придбання. Тому цілком допустимо, щоб в одному первинному документі ціна одного товару була нижче собівартості, а ціна інших вища, але в підсумку за первинним документом ціна продажу вища за собівартість. Донараховувати відповідно до пп. 188.1 ПКУ ПДВ на різницю між собівартістю продажу третього товару і його ціною продажу не потрібно. 

Але ж податкова може мати іншу думку з цього питання. В основу власних міркувань вона може покласти другий розглянутий нами варіант аргументації.

Тому для уникнення непорозумінь з податковою підприємство може оформити акцію таким чином, щоб усі три товари продавалися з однаковою знижкою. В такому разі ціна продажу кожної одиниці товару, як і ціна продажу всіх товарів, буде вищою за їх собівартість. 

Хоча повторимо ще раз. Наша думка така, що в описаній ситуації немає факту продажу товару нижче ціни придбання, тому що фінансові результати варто рахувати на рівні щонайменше окремого документа на продаж, а не окремого товару. 

На підтримку цієї думки можна навести також принцип презумпції правомірності з пп. 4.1.4 ПКУ: якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення варто прийняти на користь платника податків.

Так от ми вище зазначили, що в пп. 188.1 ПКУ та інших нормах ПКУ не конкретизовано, яким чином визначати обсяг постачання – на рівні кожної одиниці товару чи всього обсягу за первинним документом. Тобто, маємо неоднозначність (множинність). Тому платник цілком правомірно може обрати будь-який з наведених варіантів.

Окрім того, підприємство може отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:101
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245