Юридичні підстави зарахування заборгованостей
Відповідно до ст. 601 ЦКУ, ч. 3 ст. 203 ГКУ зобов’язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або строк яких не зазначений чи визначений моментом витребування. Таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї сторони.
Зустрічні однорідні вимоги – тобто, за одним зобов’язанням замовник повинен підприємству сплатити кошти, а за іншим зобов’язанням підприємство повинно сплатити замовнику кошти.
Для здійснення такого зарахування досить, щоб одна із сторін направила іншій заяву про зарахування. Заява може бути оформлена у вигляді листа в письмовій формі, направлена іншій стороні рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Але на практиці частіше укладають угоду про зарахування заборгованостей. На дату укладення цієї угоди заборгованості за зобов’язаннями вважаються погашеними.
Коригування ПДВ
Особливості коригування ПЗ та ПК встановлені ст. 192 ПКУ.
Там (в пп. 192.1 ПКУ) передбачені такі ситуації, коли можна робити коригування - якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи:
- наступний за постачанням перегляд цін,
- перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або
- при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Поряд з цим, в п. 21 Порядку заповнення ПН наведено ще один випадок, коли роблять коригування, – допущення помилки в раніше складених ПН/РК.
Таким чином, конкретно ані ПКУ, ані Порядком заповнення ПН не описана процедура коригування для випадку зарахування заборгованостей.
Але цю неврегульованість вирішила податкова на рівні своїх консультацій.
Наприклад, читаємо питання в підкатегорії 101.24, ЗІР: «Як відображається в податковому обліку з ПДВ зарахування передоплати, отриманої по одному договору, в погашення заборгованості за поставлені товари по іншому договору, якщо касовий метод податкового обліку сторонами не застосовується?».
Податкова відповідає так:
При зарахуванні заборгованостей постачальником (продавцем) має бути складений РК до ПН, яка була складена при отриманні коштів як попередньої оплати. РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів.
Постачальник (продавець) товарів/послуг має право зменшити суму ПЗ за таким РК після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).
Отримувач (покупець) товарів/послуг має право зменшити ПК на дату отримання РК незалежно від того, чи зареєстрований розрахунок коригування в ЄРПН, чи ні.
Коригування ПЗ відображається у рядку 7 розд. І декларації з ПДВ. Коригування ПК відображається у рядку 14 розд. ІІ декларації.
Тобто, виходячи з консультації податкової, потрібно обнулити показники першої ПН, складеної на дату отримання передоплати. Таку ж методику коригування податкова пропонує в своїх численних ІПК – див.,наприклад, ІПК ДФС від 05.02.2019 р. № 403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДПС від 07.12.2020 р. №5027/ІПК/99-00-05-06-02-06 тощо.
Причому в останній ІПК уточнюється, що код причини коригування в РК – 103 «Повернення товару або авансових платежів».
Там же зазначено, що РК складається на дату оформлення документа про здійснення зарахування заборгованостей. Тобто, на дату угоди про взаємозалік.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити