• Посилання скопійовано

Позичка нерухомості: які податкові наслідки виникають у надавача?

Підприємство за договором позички надає в безоплатне користування строком на 1 рік іншій юрособі нерухомість. Чи виникають у позичкодавця ПЗ з ПДВ? Якщо так, то коли та в якому розмірі? Як складати ПН?

ПДВ

Згідно з пп. «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Як зазначено у пп. 14.1.203 ПКУ, продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг не може бути нижче звичайних цін (пп. 188.1 ПКУ).

Разом з цим, податківці у ІПК від 29.07.2019 р. №3529/6/99-99-15-02-02-15/ІПК наводили такий алгоритм оподаткування ПДВ операції з надання нерухомості у позичку:

  • безпосередньо операція з безоплатної передачі майна за договором позички у строкове користування без переходу права власності не є об'єктом оподаткування у розумінні пп. 185.1 ПКУ, оскільки така операція не відповідає визначенню операцій з постачання товарів або послуг;
  • а ось операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ (зокрема, як послуги з надання права користування) та оподатковується ПДВ за ставкою 20%, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 188.1 ПКУ, тобто не нижче звичайних цін* на оренду такого приміщення.

Таким чином, при безпосередній передачі нерухомості у користування ПЗ з ПДВ не виникають, однак позичкодавець зобов’язаний нараховувати ПЗ з ПДВ кожного місяця, виходячи з вартості послуг з оренди аналогічного майна (звичайної ціни оренди такого майна).

 

Як складати ПН?

Відповідно до пп. 201.1 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в ЄРПН.

Свлєю чергою, як роз’яснювали податківці, при безоплатному постачанні товарів або послуг складаються дві податкові накладні:

  • одна – на позичкоотримувача на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (в даному випадку - фактична ціна дорівнює «0»);
  • друга – на «себе» на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни послуг.

Оскільки податківцями надання нерухомості у позичку прирівнюється до надання її у безоплатну оренду, то у номенклатурі ПН, що складена на фактичну ціну постачання, на нашу думку, слід зазначати «послуги з надання нерухомості у користування» з кодом ДКПП, який відповідає послугам з надання в оренду нерухомості (зокрема, клас 68 ДКПП).

У другій ПН у заголовній частині робиться позначка 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 розділу V ПКУ, над фактичною ціною постачання. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. У номенклатурі зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання». У графі 7 такої ПН зазначається ціна постачання послуги без урахування ПДВ, розрахована виходячи з звичайної ціни, а у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, у графі 11– сума ПДВ. Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюються.

 

Прибуток

Крім того, зауважимо й щодо наслідків з податку на прибуток у позичкодавця. Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то операція з надання у позичку враховується виключно за правилами бухгалтерського обліку – доходу не виникає, а нарахована амортизація відноситься до складу витрат.

А "високодохідникам", які коригують фінрезультат до оподаткування, слід звернути увагу на таке:

По-перше, така нерухомість вочевидь буде трактуватись як невиробничі ОЗ, оскільки надання у позичку не є використанням у господарській діяльності платника податку (зважаючи на те, що надання у позичку не спрямовано на отримання доходу). А згідно з пп. 138.3.2 ПКУ, такі ОЗ амортизації не підлягають. Тому при передачі основних засобів у безоплатне строкове користування підприємство втрачає право нараховувати амортизацію таких ОЗ відповідно до положень пп. 138.3 ПКУ («податкова» амортизація), на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп.138.2 ПКУ.

Виключення в даному випадку може бути у разі, якщо платник податку зможе довести, що надання нерухомості у позичку пов’язано з виробництвом (виготовленням) або реалізацією товарів (послуг) і спрямовано на отримання доходу (наприклад, надання нерухомості у позичку підряднику який оброблює продукцію підприємства). Або ж сторони можуть замінити договір позички на договір оренди з «символічною» оплатою, щоб надати такій операції характер господарської діяльності.

По-друге, необхідно звернути увагу на різниці передбачену пп. 140.5.9 та 140.5.10 ПКУ у разі, якщо позичкоотримувач є платником ЄП, неприбутковою організацією або сплачує податок на прибуток за ставкою 0%, зокрема, фінрезультат збільшується на:

  • суму безоплатно наданих послуг неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
  • суму безоплатно наданих послуг особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% (крім неприбуткових організацій).

____

* Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ (пп. 14.1.71 ПКУ);

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024459
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245