• Посилання скопійовано

Неправомірна відмова податківців у прийнятті декларації: що робити?

Підприємство подало декларацію з ПДВ 06.08.2020 р., а 01.09.2020 р. отримало письмову відмову у прийнятті декларації, датовану 19.08.2020 р. Податківці відмовили на підставі того, що податкову адресу зазначено не в тому порядку, в якому вона зазначена у Держреєстрі. Чи правомірно це і як оскаржити таку відмову?

Щодо суті претензій податківців до зазначення податкової адреси

Відповідно до пп. 48.3 ПКУ, податкова декларація повинна містити певний перелік обов'язкових реквізитів, серед яких є реквізит «місцезнаходження (місце проживання) платника податків». У декларації з ПДВ він називається «податкова адреса».

Що таке місцезнаходження юридичної особи, податківці пояснювали тут. Зокрема,   Закон №755-IV встановлює, що інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань – ЄДР, на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору, а органи ДПС використовують інформацію з ЄДР щодо місцезнаходження юридичної особи.

Виходячи з формулювання, наведеного у листі ДПС від 19.08.2020 р., можна зробити висновок, що податківці формально звірили заповнення реквізиту «податкова адреса» у декларації з даними, що зазначені у Держреєстрі, і виявили неспівпадіння щодо форми – зокрема, відмінності у порядку слів при написанні адреси. При цьому сам зміст інформації є правильним, оскільки податкова адреса по суті зазначена правильна, яка відповідає даним Держреєстру.

У нормативних документах, що стосуються визначення місцезнаходження платника податків та складання податкової декларації з ПДВ, немає жодної вимоги про те, що місцезнаходження повинно обов’язково зазначатись тільки в тому єдиному порядку, у якому воно наведено в Держреєстрі.

У пп. 48.2 ПКУ зазначено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. В даному випадку обов’язковий реквізит «місцезнаходження (місце проживання) платника податків» присутній, декларація містить цю інформацію і  вона є правильною, отже, претензії податківців до заповнення цього реквізиту є безпідставними.

 

Щодо строку, протягом якого декларація може бути визнана неподаною

Відповідно до пп. 48.7 ПКУ, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп. 46.4 ПКУ.

Далі, згідно з пп. 49.11 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої, зокрема, з порушенням вимог пп. 48.3 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Якщо декларацію отримано засобами електронного зв’язку, то така відмова надсилається протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

За умовами запитання, податківці надіслали листа про відмову у прийнятті декларації з порушенням цього строку, отже, протягом встановлених 5 р.д. підприємство не отримало відмову у прийнятті декларації. За умови дотримання вимог, встановлених ст. 48 і 49 ПКУ (а в даному випадку ці вимоги були дотримані підприємством)  податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пп. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у строк, встановлений ст. 49 ПКУ (про який ми говорили вище) – див. пп.  49.9.2 ПКУ.

Отже, податківці не дотрималися встановленого строку надсилання повідомлення про відмову у прийняття декларації, і тому така відмова може бути оскаржена, а декларація повинна вважатися прийнятою.

 

Оскарження відмови податківців у прийнятті декларації

Право платника податків на оскарження відмови податківців у прийнятті декларації передбачене пп. 49.12.2 ПКУ. Порядок такого оскарження передбачено ст. 56 ПКУ. Нагадаємо головні моменти:

  • рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку;
  • скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. За умовами запитання таку скаргу потрібно подати до 15 вересня 2020 р. включно, адже 1 вересня 2020 не враховується, оскільки це день отримання відмови.
  • скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до територіальних органів ДПС в областях, місті Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників.
  • скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
  • Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
  • З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
  • Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
  • Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

У пп. 49.13 ПКУ зазначено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245