• Посилання скопійовано

ПДВ при відшкодуванні збитків за пошкоджені посіви

Підприємство при проведенні розвідувальних геофізичних робіт пошкодило посіви на земельних ділянках в обробці сільгосппідприємства (платника ЄП та ПДВ). За договором про відшкодування збитків, підприємство сплачує збитки сільгосппідприємству. Що має вказати сільгосппідприємство в ПН: пошкоджену продукцію чи послуги?

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Зауважимо – передача права на розпорядження товарами.

Чи мала місце операція передачі права на розпорядження товаром (сільгосппродукцією) у разі пошкодження посівів і відшкодування збитку?

Ні, такої передачі не було. Сільгосппідприємство не передавало право на розпорядження тим, що пошкоджено і його немає, його неможливо передати.

А що це тоді була за операція з точки зору ПДВ?

Відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів тощо.

Ось і відповідь на питання. З точки зору ПДВ все, що не є постачанням товарів є постачанням послуг. Таким чином, відшкодування збитків є операцією постачання послуг.

Таким чином, на наш погляд, в податковій накладній слід показувати постачання послуг. Назвою послуг має бути та, що зазначена у відповідному договорі, наприклад, «Відшкодування збитків за пошкоджені посіви».

Але, наприклад, в ІПК ДФС від 19.02.2019 р. №611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК було написано, що відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ. В цій консультації не було деталізації. Але оскільки податкова написала про компенсацію вартості майна, вона, скоріш за все, мала на увазі, що відшкодування збитків з точки зору ПДВ – це продаж майна (товару). 

З іншої сторони, податкова в своїй консультації не послалася на норми ПКУ. Тому її висновок не є достатньо обгрунтованим.

Вище ми навели посилання на норми ПКУ, з яких випливає, що має місце операція постачання послуг, а не товару.

В будь-якому разі, вважаємо, що сільгосппідприємство має самостійно визначитися, яку з цих двох позицій обрати. Мабуть, якщо воно обере позицію податкової, в податковій накладній варто буде зазначити найменування та кількість знищеної сільгосппродукції, яка, очевидно, визначена розрахунковим шляхом. Причому в бухгалтерському обліку немає підстав відображати продаж продукції, оскільки такої господарської операції не було. Тобто, якщо пристати на консультацію податкової, постачання продукції буде відображено тільки в податковій накладній. 

З іншої сторони, найменування продукції чи послуг в податковій накладній має відповідати тому, що зазначено в первинних бухгалтерських документах. Але ж в цих останніх ніякого продажу продукції немає. А є тільки відшкодування збитків. Власне, це ще одне підтвердження того, що таки в податковій накладній потрібно зазначати постачання послуг, а не продукції.

Окрім того, з нашого погляду, податкова накладна має складатися на так звану дату першої події, згідно з пп. 187.1 ПКУ – на дату отримання коштів чи дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг. Таким документом може бути акт на відшкодування збитку та/чи інший документ, який склали сторони, погодивши розмір збитків та визнавши заборгованість щодо їх відшкодування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245